Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Продаж квартири чи будинку НЕ входить у перелік критеріїв, які позбавляють права на отримання субсидії. Більше того, про факт продажу квартири громадяни НЕ зобов’язані інформувати органи соціального захисту.
Водночас звертаємо увагу, що дохід від продажу квартири має бути задекларований у наступному році. Він буде враховуватися при розрахунку розміру субсидії на наступний період, скажімо у 2017–2018 рр.
Якщо родина здійснила покупку, що перевищує 50 тис. грн на момент отримання субсидії, безповоротну державну допомогу у сплаті житловокомунальних послуг їй НЕ припинять надавати. Підтвердження цьому є діючий нормативноправовий акт. Факт такої купівлі впливає на право на призначення субсидії на наступний термін.
На оформлення субсидії також НЕ впливає вартість майна, отриманого у спадок або у подарунок.
Відповідаючи на запитання ведучих телеефіру щодо проблем соціальних виплат і переселенцям, і громадянам України, котрі залишилися на тимчасово окупованій території Донбасу, міністр соціальної політики Андрій Рева зазначив, що немає єдиних даних про кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Так, за даними Міністерства соціальної політики, ВПО налічується 1 млн 700 тис. осіб; за даними Міністерства з питань тимчасово окупованих територій — 1 млн 100 тис. осіб, за даними ООН — близько 800 тисяч. Різниця відчутна. Через те й виникло чимало запитань, відповіді на котрі намагаються знайти усі причетні до цієї проблеми відомства. І одне з основних запитань: то скільки ж реально на території України перебуває переселенців? Звісно, ведуться верифікаційні роботи. Це достатньо складний і тривалий процес. До того ж не всім він подобається, але такий необхідний.
Про рибний ринок в Україні годі говорити: вибір мізерний, ціни високі, якість низька. Однак навіть за таких обставин тіньовий обіг риби сягає 4 млрд грн. Принаймні так стверджує голова Державного рибного агентства Ярема Ковалів, який серйозно взявся за реформу галузі. На початку вересня він звільнив усіх керівників територіальних управлінь рибоохорони, попередньо отримавши на це погодження від Мінагрополітики та очільників областей.
У планах Коваліва — до кінця 2016 року завершити ліквідацію старих органів рибоохорони та запустити новий рибоохоронний патруль по всій країні. Ця реорганізація разом із новими підходами до використання та відтворення водних біоресурсів і регулювання рибальства є складовою процесу реформування чинної системи охорони водних біоресурсів.
«Ми знаємо про тиск на місцях на очільників областей, на місцевих активістів, — зазначив голова Держрибагентства. — Тиснуть правоохоронці, тисне місцевий криміналітет.
Аграрна галузь — єдина галузь української економіки, яка більш-менш успішно працює навіть у найбільш скрутні для економіки періоди. Втім, на успіхи аграріїв впливає не тільки їхня старанність, наявність належних матеріально-технічних ресурсів, дотримання технологій при вирощуванні сільгосппродукції, а й погодні умови.
Цьогорічна погода, за оцінками фахівців, не була занадто сприятливою для вітчизняних аграріїв, але й занадто поганою вона теж не була. Сільгоспвиробники розраховують на хороший урожай, тож продовольчій безпеці нашої держави ніщо не загрожує. Також експерти прогнозують непоганий цьогорічний урожай овочів.
Аналітики аграрного ринку і профільного міністерства вважають, що нині сільгоспвиробники зберуть 62,3 млн т зернових культур. Показники понад 60 млн т за останні чотири роки вже стали для нашої країни середньостатистичними. Минулої осені були суттєві побоювання щодо врожаю пшениці та інших озимих культур, адже сіяти довелося за несприятливих погодних умов, улітку і восени в Україні панувала засуха.
Дивна ситуація складається на Полтавщині, де у більшості районів знайдені і давно й успішно розробляються поклади вуглеводнів. Масштаби видобутку нафти й газу в регіоні справді вражають, адже нині на території області налічують 36 родовищ та 839 свердловин, з яких щороку видобувають понад 5 мільйонів кубометрів газу, що становить понад 40% видобутку газу по Україні.
Уранці — гроші, ввечері... дозвіл
Величезні запаси безцінних покладів нафти і газу в регіоні аж ніяк не вплинули на економічну ситуацію в районах, де роками ведуть видобуток різні спеціалізовані підприємства. Більш того, такі райони сьогодні опинилися в значно гіршому становищі, ніж ті, де нафту і газ не видобувають.
2 вересня у Ташкенті помер президент Узбекистану Іслам Карімов. Формально обов’язки президента кілька днів виконував голова сенату Нігматулла Юлдашев, а вибори президента мали відбутися протягом трьох місяців. Подальші події з призначенням т. в. о. президента Шавката Мірзійоєва ще раз підкреслили недемократичний характер системи влади в Узбекистані.
Мірзійоєв, який очолював комітет з проведення похорону, приймав закордонні делегації на похороні Карімова 3 вересня, а також президента Росії Володимира Путіна під час його несподіваного візиту у Самарканд 6 вересня.
Вибори стануть лише підтвердженням владних повноважень Мірзійоєва, і нині його позиція вважається міцною. Серйозним викликом у перспективі найближчих місяців буде, однак, консолідація влади і новий поділ неформальних впливів в Узбекистані.
12 вересня 2016 року в Сирії відповідно до домовленості між США і Росією мало розпочатися «надійне і тривале припинення вогню». В останні години перед проголошенням припинення вогню ворогуючі сторони продовжували із застосуванням зброї вирішувати свої тактичні завдання. Урядові війська Башара Асада з перемінним успіхом реалізують спроби оточити ісламістів у місті Алеппо. Але це надто великий мегаполіс, аби наявними у сирійського президента збройними силами досягнути цієї мети.
У відповідь ісламісти намагаються вирватись із котла поблизу Алеппо. Інтенсивності бойових дій не завадив навіть щорічний хадж, який розпочався в Мецці. Утім, це не дивно, адже ідеологія «Ісламської держави Іраку і Леванту» дуже далека від норм і цінностей традиційного ісламу в обох його провідних конфесіях — сунізму і шиїзму.
Переговори щодо нинішнього припинення вогню розпочалися ще на саміті «великої двадцятки» у Гуанжоу і тривали з великою інтенсивністю.
Уряд і партизанський рух FARC завершують одну з найбільш триваліших громадянських війн сучасності — Колумбія сама пише свою історію.
Підписання наприкінці серпня на Кубі договору завершило чотирирічні дуже складні і вичерпні переговори, коли обидві сторони щоразу погрожували їх припиненням. «Мушу сказати від глибини серця, що нині здійснив сподівання, які ви покладали на мене», — заявив на мітингу в Боготі президент Хуан Мануель Сантос, який перед поновним обранням на цю посаду у 2014 році обіцяв землякам завершення громадянської війни, яка триває із середини 60х років минулого століття.
«Ми виграли найпрекраснішу з усіх битв, — заявив у Гавані командувач Революційних збройних сил Колумбії (FARC) Іван Маркез. — Збройна боротьба завершилась і починаються дебати навколо ідей».
11 вересня 2016 року відбулися дострокові парламентські вибори у Хорватії. Вони стали спробою правлячих еліт вивести країну з глибокої політичної кризи, яка фактично розпочалася відразу після входження Хорватії до Європейського Союзу в липні 2013 року.
Нагадаємо, що однією з вимог до Хорватії на етапі її підготовки до вступу була повна співпраця з Гаазьким міжнародним трибуналом. На його лаву заради реалізації хорватських національних інтересів у їхньому нинішньому тлумаченні були вимушені сісти декілька відомих у країні осіб, яких на початку 1990-х вважали національними героями балканських війн за незалежність Хорватії.
Зокрема, найбільш резонансним став арешт в Австралії та передача до Гааги генерала Анте Готовини, який 1995 року повертав територію Сербської Країни до складу Хорватії.
14 вересня 2016 року Київ відвідали міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр та міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Ейро.
Після російських провокацій на початку серпня у Криму Кремль спробував «відмовитися» від посередницьких дипломатичних зусиль на Донбасі. Загострення там військовополітичної обстановки спричинило до висловлювань занепокоєння європейськими партнерами ситуацією. Але лише на саміті «великої двадцятки» у Гуанчжоу президент Франції Франсуа Олланд і канцлер ФРН Ангела Меркель на двосторонніх зустрічах переконали Володимира Путіна не блокувати їхніх подальших дипломатичних зусиль.
За два роки, які минули від часу підписання перших Мінських угод, на Донбасі не виконано жодної з дванадцятьох їхніх умов. Здавалося, сторони взялися за виконання «найпершої», тобто припинення вогню. Проте навіть недавня домовленість зробити це починаючи з 1 вересня вже неодноразово порушувалася бойовиками.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».