Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
З 1 травня по 31 жовтня 2015 року у Мілані під девізом «Нагодувати планету. Енергія для життя» триває Всесвітня виставка ЕХРО-2015. Востаннє аналогічний захід з європейських міст у 2000 році приймав німецький Ганновер. Відтоді у 2005 році такий форум пройшов у японському місті Аїчі, а у 2010-му — у китайському Шанхаї.
Італія декілька років посилено готувалася до цього заходу, який є важливим для іміджу країни, котра останнім часом потерпає від навали північноафриканських нелегальних емігрантів до італійських берегів. Трохи більше тижня тому Євросоюз обговорював проблему надання Італії негайної допомоги з метою протидії масштабній міграції. Не менше й внутрішньополітичних проблем має Італія з ЕХРО-2015. Великі кошти, вкладені в організацію павільйонів виставки, у день її відкриття викликали масове невдоволення у Мілані, наслідком чого стали сутички між демонстрантами і карабінерами.
27 квітня 2015 року у Нью-Йорку у штаб-квартирі ООН відкрилася Міжнародна конференція щодо можливого перегляду виконання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Цей документ було підписано 1 липня 1968 року. Він закріпив статус ядерних держав за Великою Британією, США, Китаєм, Росією, Францією.
Україна не з власної волі стала військовою ядерною державою в 1991 році внаслідок розпаду Радянського Союзу, але 1994 року позбулась ядерної зброї під безпрецедентним тиском інших ядерних держав. Тому не дивно, що серед тем обговорень на цій конференції — проблема порушення Росією Будапештського меморандуму щодо гарантій суверенітету і територіальної цілісності України.
Російська дипломатія намагається виправдати себе тим, що Росія давала зобов’язання лише не застосовувати проти України ядерної зброї, хоча текст Будапештського меморандуму свідчить про зворотне, насправді Росія за вивезення ядерної зброї брала на себе обов’язок відмовитися навіть від економічного тиску на Україну. Утім, від часу інциденту на косі Тузла у 2003 році Кремль послідовно не дотримувався положень Будапештського меморандуму, апогеєм чого стала відкрита збройна інтервенція в Україну після 20 лютого 2014 року.
Днями у Києві відбувся саміт Україна — Європейський Союз, який став першим від часу підписання Угоди про асоціацію. Більше тижня триває дискусія з приводу його результатів. Песимісти наголошують, що саміт засвідчив факт посилення взаємної недовіри сторін та їхнього невдоволення один одним.
Зрозуміло, що Україна розраховує на більшу фінансову і технічну допомогу з боку Євросоюзу, хоча й порівняння потреб України з потребами кризової Греції навряд чи коректні, адже Греція, на відміну від України, є повноправним членом Євросоюзу з усіма обов’язками і правами. У той час Євросоюз невдоволений повільними темпами реформ в Україні, які ускладнюються війною на Донбасі та корупцією, котра зменшується не фактично, а суто інформаційно-символічно шляхом створення на папері Антикорупційного бюро, але за відсутності результатів цієї боротьби.
У Львові у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного офіційно стартував перший етап українсько-американських командно-штабних навчань із залученням військ — «Фіарлес Гардіан-2015».
247 десантників 173-ї повітряно-десантної бригади збройних сил США діляться досвідом з українськими нацгвардійцями, які воювали в АТО. На відкритті навчань побувала кореспондент «ДУ».
VIP-гості
Дощова злива не завадила офіційному відкриттю міжнародних навчань. На полігон разом із Президентом України завітали начальник Генерального штабу ЗС України Віктор Муженко, міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, посол США в Україні Джеффрі Пайєтт, полковник Рід, який очолює місію 173-ї повітряно-десантної бригади збройних сил США. Спершу українські та американські військові почули вітальне слово Президента України Петра Порошенка.
На тлі зростання потенційної загрози чергового наступу російського агресора на українські землі у нашій державі знову посилилися дискусії щодо потенційного приєднання до НАТО. Звісно, про те, що Україну вже сьогодні чекають у Північноатлантичному альянсі, жодним чином не йдеться. Та все ж таки останнім часом соціологічні опитування впевнено фіксують зростання кількості тих, хто воліє бачити нашу державу в загальній системі світової безпеки.
А цими днями чергову знакову заяву зробив Президент України Петро Порошенко. За його словами, уже найближчим часом необхідно повернути у Стратегію національної безпеки майбутнє членство України в НАТО. Така заява видається ще знаковішою з огляду на те, що зроблена вона була під час відкриття позавчорашнього засідання Ради національної безпеки та оборони.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».