За європейський варіант виступає правляча коаліція, альтернативний сценарій розвитку відстоює Комуністична партія Молдови. Не оминула увагою виборчу кампанію у Молдові й Росія. Кремль відкрито не агітує за молдовських комуністів, але прозоро натякає, що європейський вибір більшості молдован може ще більше загострити протистояння у зонах конфліктів на території Молдови. Ідеться про Придністров’я та Гагаузію. У Придністров’ї Росія продовжує утримувати військовий контингент, який суттєво впливає на військово-політичну нестабільність на південному сході Європи.
Кремль активно підштовхує Гагаузію до відмови від широкої автономії, якою вона користується у складі Молдови з 1992 року. Постійно нагадується положення угоди про автономію Гагаузії, яка надає населенню право самовизначення у разі об’єднання Молдови та Румунії. Тема «румунізації» Молдови також залишалася однією з провідних у цій виборчій кампанії.
Екс-президент Румунії Троян Басеску неодноразово заявляв, що має намір стати громадянином Молдови, аби тим самим символізувати возз’єднання країни. Щоправда, риторика радикального румунського націоналізму зазнала невдачі на останніх президентських виборах, адже досить несподівано у другому турі президентських виборів у Румунії переможцем став етнічний німець Клаус Йоханіс, який представляє опозиційних до правлячих соціал-демократів лібералів.
Цієї неділі, 30 листопада 2014 року, молдовани обиратимуть новий склад парламенту. Соціологічні опитування на фініші виборчої кампанії фіксують дуже щільний результат для комуністів і молдовських європейських інтеграторів. Голоси за ці провідні політичні сили майже розподіляються порівну. Тому все залежатиме від активності виборців, які мають історичну нагоду зробити не лише внутрішньополітичний, а й до певної міри геополітичний вибір.

Андрій МАРТИНОВ