Це — радикальна зміна поширеної у цій країні вже кілька століть практики осушування ґрунтів. А одночасно і погляд у майбутнє, бо уряд Нідерландів змагається з часом, реагуючи на зловісні прогнози підвищення рівня моря, викликаного змінами клімату, бо прагне запобігти затопленню однієї з найбагатших країн світу.
Згідно з найбільш оптимістичними сценаріями знамениті протиповеневі греблі і вали, помпи та інші конструкції можуть витримати, але тільки до певного моменту.
Альтернативним рішенням є контрольований відступ із територій, які опинилися під загрозою затоплення, але це вимагатиме переселення 10 мільйонів людей.
«Якщо не діяти на випередження, то коли стане дуже погано, закінчаться інвестиції і місцеві економіки впадуть. Це — кошмарний сценарій, але реальний. Утрати можуть бути меншими, якщо почнемо діяти негайно», — вважає Маартен Кляйнханс, викладач геофізики і фізичної географії Утрехтського університету.
Певне зростання рівня моря в принципі неминуче — це ефект глобального потепління і танення льоду, викликаного кількома десятиліттями емісії двоокису вуглецю. Якщо емісія тепличних газів буде утримуватися згідно з існуючими трендами, то рівень моря до 2100 року підніметься на 84 см, а до 2300 року — на 5,4 м.
ООН попереджає, що не можна виключати зростання рівня моря більше метра вже до 2100 року, і рекомендує країнам, яким загрожує підтоплення, планувати відповідні дії. Таке швидке зростання, яке у майбутньому може прискоритися, не дозволить країнам вчасно здійснити ефективні дії з нейтралізації загроз.
«Вже втрачена майже половина льоду з Арктики, льодова поверхня Гренландії і Антарктики втрачає свою масу і викликає значне зростання рівня моря», — говорить Міхель ван дер Броке, викладач полярної метеорології Утрехтського університету.
З певного моменту це — незворотний процес, і треба зробити все, щоб не допустити до нього, бо рівень моря підніметься на багато метрів, а з цим Нідерланди, очевидно, не впораються.
Те, з яким зростанням рівня моря Нідерланди можуть упоратися, залежить від часу на підготовку. На думку влади, нинішні споруди витримають до 2050 року. Їхнє будівництво займає багато часу; останні 30 років роботи дозволять забезпечитися на випадок підйому рівня моря на додаткові 40 см.
«З технічного боку можливостей багато, — пояснює Міхаель ван ден Броке. — Можемо краще захищати побережжя, піднімати дамби. Але в певний момент треба ставити запитання, чи це буде економічно рентабельно. План Б — це відступ із цих теренів, повернення частини суходолу назад морю».
Символ голландського багатства і промисловості — мегаполіс Ранштадт, у склад якого входять Амстердам, Роттердам, Гаага і Утрехт, — перебуває на найбільш чутливому на ці процеси низько розташованому заході країни.
Окремі терени Нідерландів розташовані вже понад 10 м нижче рівня моря. Якщо ліквідувати захисні споруди, море може дійти до Утрехта у Центральній Голландії.
Нині уряд Нідерландів старається діяти, поки не стало запізно. У цьому році групі експертів у рамках Програми на користь знання про підйом рівня моря доручено моніторити загрози і рекомендувати потенційні дії з ліквідації загроз.
Два комплекси дій — Protect Open і Protect Close — передбачають зміцнення захисту з використанням існуючих інструментів і опції відкриття чи закриття штормових бар’єрів. Третій — Advanced, це — сценарій наступу Нідерландів, який передбачає здобуття у моря нових теренів і будівництво на них островів.
Accommodate — це, у свою чергу, сценарій відступу. Він визначає, які частини моря можна зберегти, а які належить повернути морю, щоб урятувати інші.
Цей план передбачає будівництво дамб і викачування води, а також створення заливних територій. Деякі конструкції будуватимуть на палях і штучно насипаних пагорбах, які в цих місцях існують ще зі стародавніх часів.
Для формування найкращого підходу до проблем використовується модель, яка враховує потенційні сценарії на майбутнє і визначає, які дії належить здійснити у відповідь на кожний із них.
Окремі експерти вважають, що відступ із відібраних у моря територій не буде актуальним ще протягом найближчих 100 років — однак вони попереджають, що окремі опції хоча технічно можливі, можуть виявитися неприйнятними.
Підйом протиповеневих валів, зниження рівня допустимого ризику повені, збільшення об’єму помпованої води і закриття бар’єрів проти шторму пов’язані з коштами і компромісами.
Вчені попереджають, що майбутнє може вийти за межі того всього, з чим мали справу голландці раніше. Можливо, після 2050 року рівень моря буде рости значно швидше, тому потрібно виконати велику роботу за дуже короткий час. Жодного такого досвіду країна ще не мала.
Науковці говорять, що ризик, пов’язаний із підйомом рівня моря, складно донести до громадської думки у доступній формі, але підкреслюють важливість спроб зробити це.
Це — політично складні дії, оскільки вже зараз вимагають великої посвяти задля непевного і далекого майбутнього. Виклики, пов’язані з упорядкуванням дельти, масштабні. Тому не можна зволікати з початком дій до моменту, коли стануть відчутними наслідки змін.
Минулого року сім політичних партій — від лівиці до правиці — об’єднали сили, щоб прийняти закон про кліматичні зміни, метою кого стало зменшення емісії на 95% до 2050 року. Спроби здійснення відповідних дій наразилися на гостре лобіювання з боку зацікавлених сторін.
Восени минулого року голландські селяни вивели свої трактори на дороги, щоб протестувати проти зусиль уряду з обмеження забруднення довкілля азотом, що роблять переважно сільське господарство і будівельний бізнес.
На захист Гааги викликали армію, а чотири регіональних уряди під тиском припинили свої дії із захисту довкілля. Пізніше відбулись акції будівельних робітників, які вивезли на вулиці землерийні машини і вантажівки, спричинивши затори загальною довжиною 380 км.
«Це буде мати вплив на наступні роки і навіть століття, — вважає Міхель ван ден Броке. — Аби щось змінити, потрібний справді відважний політик. Велика частина голландського суспільства надалі не усвідомлює проблем або не зацікавлена ними, тому для проведення змін потрібне сильне лідерство».
Маартен Кляйнханс, викладач фізичної географії, вважає, що у суспільстві Нідерландів домінує почуття безпеки і віри у систему безпеки проти повеней, яке насправді є ілюзією.
«Ця довіра базується на історії і залишилась у минулому. Нині країна стоїть перед чимось гіршим, ніж коли б то не було в історії людства, а може, і геологічній історії. Ніколи ми ще не були у такому становищі і не готові до такого», — вважає Кляйнханс.
Врешті, може виявитися, що Нідерланди опиняться перед вибором: пристосуватися або відступити. Група фермерів із польдеру Овердіпсе — розташованого неподалік від евакуйованих або підтоплених територій Ноордваарду — показує, якими є межі голландської моделі співіснування з морем.
Стан Флеєраккерс і 15 його колег обурилися статтею у місцевій газеті, яка писала про те, що їхня земля була включена у Програму «Простір для ріки», яка виникла у відповідь на повінь 1995 року, коли Рейн вийшов із берегів і треба було евакуювати 250 тисяч людей.
«Ми знали, що якби почали боротьбу з урядом, то напевно би програли, — розповідає Флеєраккерс. — Тому вирішили співпрацювати з владою і зробити цей план нашим власним. Хочемо тут залишитись, обробляти ріллю і розвиватись».
Половина фермерів переконала уряд, щоб замість того, щоб їх усувати, допоміг їм залишитися. Результат став великим успіхом інженерії і планування.
Фермери проживають тепер у великих нових домах у скандинавському стилі, збудованих на штучно насипаних пагорбах і поєднаних із найближчим селом дорогами на такій самій висоті. Взимку їхня худоба перебуває у стайнях, також поставлених на таких пагорбах.
Ціною за це залишається свідомість, що їхня земля виконує роль заливної території, яка в разі необхідності опиниться під водою, щоб урятувати міста Ваальвійк і Гертогенбош.
Протиповенева дамба, яка оточує їхні поля, за якими пропливають контейнеровози, які йдуть по Мозеру, була цілеспрямовано понижена так, щоб пропускати воду, коли рівень ріки перевищить певну відмітку. Очікується, що така ситуація може виникнути раз на 25 років, а серйозна повінь може статися два рази протягом століття.
Питання, чи такий підхід можна буде застосувати в разі підйому рівня морів. Переселення фермерів з Овердіпсе відбулось у часи, коли не бракувало ні фондів, ні часу. З 1999-го до 2015 р. до нових будинків переселилися лише 16 фермерів і кожний етап цього процесу коштував дуже дорого.
Уряд купив стару ферму Флеєраккерсів за добру ціну. Фермер надалі продовжував там жити і працювати, поки уряд будував штучний пагорб і греблю, яка вела до його нового дому.
Якщо повінь станеться не зимою, Флеєраккерс має гарантоване відшкодування за всі збитки і втрачений урожай. У нього також є договір, що коли вирішить виїхати, уряд купить його господарство за ціну господарств, які не розташовані на заливній території.
«Це не так дорого, як ситуація, коли все село буде підтоплене, — говорить фермер. — У Нідерландах витрачається багато грошей на водне господарство. І мусимо це робити, бо у протилежному разі отримаємо затоплені підприємства і втрати людей, у яких усе пропаде».
Євген ПЕТРЕНКО
