Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Квiтень 24, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 27 Грудень 2019 11:00

Санкції проти "Норд стрім-2"

Rate this item
(0 votes)

Американський Конгрес ухвалив оборонний бюджет (National Defense Authorisation Act. NDAA) на 2020 рік, у який включено санкції проти будівництва газопроводу Nord Stream 2 (NS2).

9 грудня за документ проголосувала палата представників (377 голосів при 48 проти), а 17 грудня — сенат (86 голосів — за, 8 — проти). Президент Дональд Трамп мав 10 днів на роздуми, але не зволікав і підписав закон 20 грудня.
Санкційні умови включено у розділ документа під назвою «Захист енергетичної безпеки Європи (Protecting Europe’s Energy Seсurity)». Вони стосуються «поставок кораблів, які служать для будівництва окремих російських експортних трубопроводів».

Санкції спрямовано проти закордонних суб’єктів, які свідомо продали, позичили, поставили кораблі або полегшили (наприклад, за допомогою фінансових трансакцій) поставку кораблів, які ведуть укладання труб газопроводів Nord Stream 2 i TurkStream на морському дні на глибині більше 30 м від рівня моря.
Також передбачається замороження активів і блокування трансакцій цих суб’єктів та відмову в американських візах особам, помічених у вищенаведених діях. Державний секретар і міністр фінансів мають протягом 60 днів від часу вступу NDAA в дію підготувати доповідь із переліком таких суб’єктів і їхніх статків.
Існує можливість відмови від санкцій, якщо протягом 30 днів після вступу NDAA в дію ідентифіковані суб’єкти розпочнуть зусилля, спрямовані на припинення дій, включених у санкції.
У санкційні правила включено також обов’язковий пасаж про можливість призупинення президентом процедури накладення санкцій, якщо він вважатиме, що це лежить у національному інтересі США (проте він мусить відповідно аргументувати свої дії перед американським Конгресом).
Американські санкції проти Nord Stream 2 означають негативне ставлення США до проєкту російського газопроводу, яке проявилося ще під час президентства Барака Обами. Проти проєкту налаштована значна частина Конгресу і вашингтонської адміністрації. Негативно про NS2 висловлювався також президент Трамп, однак його справжнє ставлення до санкцій не зовсім зрозуміле.
Включення приписів, спрямованих проти NS2, у текст американського військового бюджету на 2020 рік мінімізувало ризик вето президента Трампа, а NDAA став ключовим законом для функціонування американського військового сектора у наступному році.
Утім, доля попередніх пропозицій санкцій (які, незважаючи на велику підтримку у Конгресі, не були прийняті) показала, що вся ця справа належить до неоднозначних проблем і пов’язана з внутрішньополітичною боротьбою у зв’язку з наближенням виборів і слідством, результатом якого став імпічмент президенту Трампу у нижній палаті парламенту.
Санкції, вписані у військовий бюджет США, набагато м’якші від запропонованих раніше американськими конгресменами. Тим не менше після підписання президентом не можна виключити спроб із його боку блокування санкцій, наприклад шляхом маніпулювання механізмом їх застосування, але для цього він має отримати згоду Конгресу.
На жаль, американські санкції наберуть чинності занадто пізно, щоб загрожувати реалізації російських проєктів: газопровід NS2 вже збудовано на 90%, а будівництво підводних частин газопроводу TurkStream добігло вже кінця (буде урочисто введений у дію 8 січня). В результаті приписи, включені у NDAA, не будуть мати впливу на TurkStream і не приведуть до блокування реалізації NS2.
Натомість існує ймовірність, що санкції ускладнять (затримають і збільшать собівартість) вчасне завершення будівництва газопроводу NS2. Санкційні приписи вдарили по швейцарсько-нідерландській фірмі Allseas, яка є власником спеціалізованих суден, котрі укладають труби по дну Балтійського моря, а також перешкодять іншим суб’єктам, які володіють подібними суднами. Allseas стала першою фірмою, яка відмовилася від участі у будівництві трубопроводу.
З 28 листопада Nord Stream 2 AG прискорив роботи з укладання труби у данській виключній економічній зоні. Залишився ще приблизно 100-кілометровий відтинок у територіальних водах Данії та кільканадцять кілометрів у німецьких водах.
Для цього потрібно від чотирьох до шести тижнів (згідно з попередніми оптимістичними повідомленнями російської сторони) до чотирьох місяців (на думку інших коментаторів).
Збереженню темпу робіт не сприяють нинішні погодні умови на Балтиці: судна, які кладуть труби, вже кілька разів переривали свою роботу через шторми. Не зовсім зрозуміло, чи зміняться умови погодження органів захисту довкілля на будівництво газопроводу у німецьких територіальних водах, з чим зверталося на початку вересня Nord Stream 2 AG.
Роботи у виключній економічній зоні Німеччини (зокрема, необхідне з’єднання німецького і данського відтинків) згідно з існуючим дозволом можна проводити лише в період з 15 травня до 31 жовтня.
Реалізація найбільш оптимістичного для противників NS2 сценарію, який передбачає швидкий вступ у дію санкцій, уже змусила Allseas до відведення своїх інженерних суден і припинення будівельних робіт.
Нині не зовсім зрозуміло, коли російська сторона зможе самостійно приступити до складних інженерних робіт, пов’язаних із будівництвом NS2, і замінити спеціалізовані судна Allseas власними. Єдине російське судно цього типу — «Академік Черський» — має бути модернізоване у 2020 році і невідомо, чи зможе проводити роботи на глибинах, де укладають труби NS2.
Але якщо процес вступу в дію санкцій, передбачених у NDAA, буде затягуватися, то він не тільки не викличе відтермінування реалізації NS2, а, навпаки, принесе зворотні наслідки від очікуваних і бажаних. Результатом стане прискорення будівництва газопроводу, яке вже відбувається останніми тижнями, напевно у зв’язку з роботою над санкціями, яку вів Конгрес.
Американські санкції, спрямовані проти NS2, стають проблемою у трансатлантичних відносинах і виявляють поділи всередині ЄС. Вони стали ще одним чинником, який ускладнює німецько-американські відносини, які перебувають у перманентній кризі з часу приходу до влади Трампа.
Оголошення санкцій було критично зустрінуте у Німеччині: міністр закордонних справ Хайко Маас сказав, що рішення стосовно європейської енергетичної політики повинні прийматись у Європі, а не у США і Берлін відкидає будь-яке зовнішнє втручання в європейські проєкти та санкції екстериторіальної дії.
Рішення Конгресу критикувала також нова голова СДПН Саска Ескен, яка закликала Ангелу Меркель відреагувати. Канцлерка підкреслила у бундестазі, що не підтримує екстериторіальних санкцій, і повідомила про «рішучі розмови» з Вашингтоном на цю тему найближчим часом.
Представники німецького бізнесу у Росії (Німецько-Російська торгова палата, Східна комісія німецької економіки) закликали до здійснення заходів щодо забезпечення інтересів німецьких фірм і дій у відповідь на санкції. З внутрішнього документа Міністерства економіки і енергії, опублікованого у газеті «Більд», випливає, що насправді санкції спрямовано не проти німецьких фірм, але можуть ускладнити завершення робіт проєкту Nord Sream 2.
Критично про американські санкції висловився 10 грудня міністр економіки і фінансів Франції. Яке б рішення ЄС не було у питання санкцій, йому буде передувати аналіз прийнятого закону про військовий бюджет США.

Євген ПЕТРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».