Тривалість заворушень у Гонконзі офіційно китайськими засобами масової інформації пояснюється втручанням США у китайські справи. Це не дивно, адже неврегульованими залишаються китайсько-американські торговельні зв’язки. У Пекіні вважають, що у Вашингтоні зацікавлені у дискредитації Китаю та послабленні китайських позицій на переговорах.
Неофіційно вважається, що учасників демократичних протестів використовують внутрішні китайські сили для конкурентної боротьби в середині Компартії Китаю. Зокрема, за Шанхайською біржею, яка є регіональним конкурентом Гонконзької біржі, стоїть угруповання, яке підтримує Сі Цзіньпіна.
Останній на недавньому пленумі Центрального комітету Компартії Китаю ще більше централізував владу у своїх руках. Офіційно на пленумі не було названо політичних наступників нинішнього китайського керівництва.
Це означає, що Сі Цзіньпін не збирається на черговому з’їзді Компартії Китаю у 2022 році передати владу у партії і державі. Порушення принципів ротації різних поколінь кадрів, які були встановлені ще Ден Сяопіном, викликає стурбованість у прагматично налаштованих колах китайської еліти. Не виключено, що вони намагаються використати гонконзький прецедент для послаблення політичних позицій Сі Цзіньпіна.
Крім того, поширювалась інформація, що у Південно-Китайському морі зазнав катастрофи китайський підводний човен. За іншою версією, був прямий конфлікт військово-морських сил Китаю і США. Але цей інцидент не був підтверджений незалежними джерелами.
Однак сам факт появи таких повідомлень підтверджує підвищення ставок як у внутрішньополітичних процесах у КНР, так і у зовнішньополітичному позиціонуванні Китаю. Це може бути ознакою наближення закінчення у тому або іншому варіантах гонконзького конфлікту.