Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Квiтень 19, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 19 Вересень 2014 03:00

Союзник Путіна

Rate this item
(0 votes)

«Ві­тер дує зі Схо­ду», — ого­ло­сив Вік­тор Ор­бан на­при­кін­ці лип­ня. У про­мо­ві, яка, на­пев­но, по­тра­пить в іс­то­рію Угор­щи­ни, він по­яс­ню­вав, що За­хід за­не­па­дає і «но­ва кон­ку­рен­то­спро­мож­на угор­ська дер­жа­ва», яка за­раз бу­дує­ть­ся, бу­де спи­ра­тись на ін­ші зраз­ки: Ро­сію, Ту­реч­чи­ну і Ки­тай.

«Орбан на сьогодні найбільш впливовий європейський лідер, відразу після Ангели Меркель», — переконаний політолог Іван Крастев. На його думку, угорський лідер намагається наслідувати пані канцлеру. У Центральній Європі вплив Орбана безупинно росте. Крастев вважає, що в разі поширення угорського варіанта серед сусідів Будапешта (а Орбан проголосив неліберальну державу своєю метою) його вплив посилиться.
«Нині в Євросоюзі лібералізм існує у німецькій версії, яка добре себе проявила. У багатьох країнах лібералізм недієвий. Неліберальна пропозиція Орбана становить єдине альтернативне бачення того, що робить Меркель», — пояснює Крастев.


Орбан має безспірні досягнення. Його противники били тривогу, що занепадає угорська економіка, але вона виросла на 3% в останньому кварталі 2013 року. Безробіття впало до рівня 2009 року (так само інфляція), а зарплати виросли.
Авантюрні дії угорського прем’єра, наприклад націоналізація приватних пенсійних фондів, на короткий термін принесли позитивні результати. Що буде далі, вже менш очевидно, бо обсяг закордонних інвестицій в Угорщині невпинно зменшується. Але це не всі побічні наслідки нинішньої політики.
«Мені точно невідомо, як розуміти слова Орбана про неліберальну державу. Відомо тільки одне: у ній не буде свободи. Неліберальна держава — це добра обмовка для когось, хто не хоче бути демократом. Ставлення прем’єра Угорщини до неурядових організацій як до ворожої агентури — це путінський сценарій», — упевнений політичний аналітик Петер Креко, директор аналітичного центру Політичний інститут у Будапешті.
Чарльз Гаті, професор-пенсіонер Колумбійського університету, угорець за походженням, написав кільканадцять днів тому: «Нині Орбан тільки підтверджує те, що ми знали з 2010 року, коли він удруге прийшов до влади: що не є ані демократом, ані жодним союзником Заходу включно із США». Для Орбана ці слова мали стати болісними, бо колись він називав Гаті своїм духовним батьком. «Всьому, що знаю про сучасну історію і політику, завдячую професору Гаті», — говорив Орбан.
Ще донедавна Болгарію, Грецію чи Кіпр вважали головними кандидатами на звання троянського коня Москви в Євросоюзі. Зараз найбільшим союзником Путіна є Угорщина.
Це може здатися дивним. Не тільки тому, що від часу радянської інтервенції у 1956 році Угорщина була дуже антирадянською і антиросійською — ще у 2013 році Орбан заявляв, що Москва становить головну загрозу для Європи.
Угорщина активно підтримувала проект «Південний потік», завдяки якому «Газпром» збирається переправляти величезні обсяги газу на Захід, оминаючи Україну. Наприкінці січня оголошено, що російська фірма «Росатом» займеться модернізацією атомної електростанції у місті Пакс. За це Москва надасть Угорщині довготерміновий кредит на 10 мільярдів доларів.
«До цього належить ставитись як до поворотного пункту у динаміці змін в Європі. Політика Обами — відступ з Європи, поєднана з повільною дезінтеграцією Євросоюзу, створила політичну пустоту. Саме тому Орбан веде переговори з Кремлем», — коментує дії угорського прем’єра політичний аналітик Марк Варга.
Події в Україні нічого не змінили. Коли почалися бої на Донбасі, Орбан став вимагати більшої автономії для угорської меншини в українському Закарпатті. Важко було знайти гірший момент для такої заяви — Путін був у захопленні, а влада України і вся Європа обурені. Ще напередодні знищення путінськими терористами малайзійського літака прем’єр Угорщини виступав проти європейських санкцій проти Москви.
«Важко визнати поведінку Орбана послідовною. У нього є пунктик щодо суверенності Угорщини і тому він безперервно нападає на ЄС, який нібито цю суверенність хоче знищити. Не думаю, що він закоханий у Путіна. Але не дуже зрозумілою виглядає згода Орбана де-факто на контроль росіянами АЕС у Паксі, яка вироблятиме 50% електроенергії в Угорщині. Чи це не означає обмеження суверенності держави? І чи Москва дійсно є кращою від Брюсселя?» — формулює свою думку Петер Креко.
«Зближення з Путіним стало для Орбана своєрідним страховим полісом. Він хоче проводити політику, яка не відповідає засадам Євросоюзу, і знає, що нині Брюссель буде добре думати, перш ніж йому погрожувати. Адже тоді Орбан буде змушений сказати: «У такому разі піду до Путіна. І з ним, напевно, зможу домовитись», — пояснює Іван Крастев.
Очевидно, угорський прем’єр блефує. Він розуміє, що Угорщина потребує «ворожих» мільйонів євро з Брюсселя. Від часу, коли він прийшов до влади у 2010 році, аж 97% державних інвестицій фінансувались з ЄС.
Ще зовсім недавно не можна було й подумати, щоб один з європейських лідерів наголошував, що демократії кінець і віднині основним зразком для нього стала азіатська деспотія. Ну і те, що європейські лідери приймають ширяння його думок мовчанням. Вийшло так, ніби Орбан був правий, промовляючи: «Членство в ЄС не забороняє нам будувати нову неліберальну державу».
Петро ПЕТРІВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».