У Польщі ці політичні сили залишаються на маргінальних позиціях.
Після вступу Польщі в Євросоюз вдалося досягнути помітного позитивного результату для національної економіки. Інтересу іноземних інвесторів сприяла й внутрішньополітична стабільність у країні. Звичайно, ситуація може змінитися після 2020 року, коли польські фермери, наприклад, отримуватимуть набагато менше субсидій із бюджету Євросоюзу.
Але чинні власті Польщі готові шукати альтернативні варіанти для підтримки зростання національної економіки. Правляча партія пообіцяла за п’ять років збільшити мінімальну зарплату до тисячі євро.
Виборча кампанія засвідчила певну критику зовнішньополітичного курсу. Зокрема, правляча партія попри тісну економічну німецько-польську інтеграцію часто нагадує про вимоги компенсацій від Німеччини збитків, завданих Польщі у роки Другої світової війни.
У Берліні, правда, наголошують, що питання репарацій раз і назавжди закрито. У Євросоюзі Польща залишається найближчим союзником США. Саме територія Польщі стає новою тиловою базою НАТО у його стримуванні військово-політичних амбіцій Росії. Помітною відмінністю цих виборів стало входження до сейму проросійської Партії конфедерації.
Також до парламенту входять «Громадянська коаліція» у складі партій «Громадянська платформа», «Сучасна» та групи «Самоврядування» з результатом близько 25% та коаліція «Об’єднані ліві» (Союз демократичних лівих сил, «Весна» та «Разом») — 10,2%. Прохідний бар’єр здолав і популістський «Рух Кукіз-15», який є ініціатором антиукраїнських акцій.
Цікаво, що близько чотирьох відсотків населення Польщі становлять трудові мігранти з України. Вони забезпечили своїми податками скасування планів збільшення віку виходу на пенсію. Але польських роботодавців турбує тенденція, коли чимало трудових мігрантів з України готуються переїхати до Німеччини, де зарплати вищі за польські.
Загалом результат вибору польських громадян засвідчив факт політичного консенсусу щодо поміркованого консервативного політичного курсу країни.