Ознаками цього є рішення індійського парламенту обмежити повноваження місцевої адміністрації, заборонити діяльність «сепаратистських» політичних партій, скасувати заборону на переселення індусів до цього штату та купівлі ними там землі та нерухомості.
У середньостроковій перспективі ці дії спрямовано на зміну демографічного балансу у штаті. Адже досі індійська частина штату Кашмір мала переважну більшість мусульманського населення. Тепер центральний уряд сподівається, що ісламська громада індійської частини Кашміру буде «розмита» індуським демографічним «морем».
Досі спроби індійського центрального уряду ввести «пряме прем’єрське правління» в окремих штатах були небезпроблемними. Крім Кашміру, найбільш відомий конфлікт за цією моделлю розвивався із сікхами у штаті Пенджаб.
За часів прем’єр-міністра Індіри Ганді радикальні сікхи спробували проголосити створення власної держави «Халістан», але у відповідь було введено воєнний стан. Правда, це коштувало життя Індірі Ганді, яку вбили два охоронці-сікхи.
Ситуація з Кашміром є ще більш заплутаною та вибухово-небезпечною. Внаслідок першої індійсько-пакистанської війни 1947–1948 років територія Кашміру була поділена на дві частини. У своїй частині Пакистан проголосив створення «Вільного Кашміру».
Індійські спецслужби відтоді регулярно звинувачують Пакистан у фінансуванні діяльності радикальних ісламістських груп, які закликають до ведення джихаду проти Індії.
Утім, поки що ці радикальні ідеї не охопили широких кіл власне індійських мусульман. Адже навіть після утворення Пакистану, який мав стати єдиною державою для всіх мусульман Індостану, Індія залишається однією з найбільших мусульманських країн у світі. Правда, серед понад мільярда населення Індії мусульмани становлять меншість, але досить лояльну до індуської влади.
Принципово іншою є ситуація у Кашмірі. Режим воєнного стану, який уже майже місяць діє у цьому штаті, критикується лідером опозиційної партії «Індійський національний конгрес» Пріянкою Ганді — онукою Індіри Ганді і праонукою батька-засновника незалежної Індії Джавахарлала Неру.
Пріянка Ганді закидає уряду Нарендри Моді нехтування правами людини і демократичними процедурами. Але уряд Індії успішно грає на ультранаціоналістичних настроях переважної частини індуїстів та демонструє готовність радикально вирішити проблему Кашміру і назавжди закріпити за Індією його південну частину.
Цього разу уникнути масштабної війни між ядерними державами — Індією і Пакистаном допомогли човникові дипломатичні зусилля США, Китаю, Євросоюзу, Росії, Японії, які переконали Делі та Ісламабад у тому, що війна між ними тільки підірве й без того нестабільне їхнє економічне становище.
До того ж чимало незалежних експертів вважають, що насправді Пакистан також зацікавлений у закріпленні фактичного поділу території Кашміру з Індією. Тому нинішні відносно помірковані політичні сили, які перебувають при владі у Пакистані, не хочуть сприяти більш радикальним протестам у «пакистанській частині» Кашміру.
На чолі цих протестів неодмінно будуть пакистанські ісламісти, тому посилення їх не в інтересах ані президента Імрана Хана, ані в інтересах пакистанських військових. Фактично спільним, але вимушено недекларованим публічно інтересом Делі та Ісламабада є максимальне послаблення у підконтрольних відповідно Індії і Пакистану частинах Кашміру політичних сил, які виступають за незалежність Кашміру.
У цьому контексті дії індійського прем’єр-міністра Нарендри Моді, спрямовані на перетворення індійської частини Кашміру на «звичайний» штат, відповідають й інтересам поміркованих кіл у Пакистані, які теж не в захваті від «широкої автономії» своєї частини Кашміру.
Якщо пакистанські спецслужби припинять ігри з ісламськими радикалами та разом із військовими забезпечать відносну боротьбу з терористами вздовж периметра лінії розмежування у Кашмірі, то дії індійського уряду у середньостроковій перспективі можуть сприяти фактичному вирішенню проблеми Кашміру на основі визнання обома сторонами існуючого стану справ та неможливості змінити його силовими засобами.
З наближенням зими радикальним ісламістам без допомоги офіційних властей Пакистану буде дуже складно переходити гірські перевали, аби давати бій індійським військам у Кашмірській долині.
На заваді такому сценарію розвитку подій може стати перемога «яструбиної» фракції пакистанського істеблішменту, що зацікавлена у продовженні конфронтації з Індією будь-якою ціною, бо це гарантує «яструбам» безперервний потік фінансових ресурсів і привілеїв.