Різко зросло також застосування шумових гранат, які впливають на серцево-судинну систему,— такими є висновки недавно опублікованої доповіді генеральної інспекції поліції (IGPN), яку ще називають «поліцією поліції».
Хоча сила протестів зменшується (на початку було майже 300 тисяч учасників, останнім часом лише кількасот осіб, головним чином у Парижі, Тулузі і Бордо), надалі відбуваються жорсткі сутички маніфестантів із поліцією. За даними МВС, протягом останніх восьми місяців під час протестів було поранено 2448 маніфестантів і 1797 поліцейських.
«На нашому сайті ми прийняли 555 заяв про порушення закону поліцейськими, розпочали 265 розслідувань, з яких 160 — у Парижі, епіцентрі суспільного незадоволення. Третина розслідувань пов’язана із застосуванням гумових куль, а 113 — із серйозними пошкодженнями тіла.
Але я рішуче відкидаю термін «поліцейського насильства». Під час маніфестацій поліція застосовувала силу і були випадки поранень. Нашим завданням є вивчення легальності і пропорційності застосування сили.
Люди, здається, не знають, що у відповідності із законом невиконання наказу розійтися робить необхідним і справедливим застосування сили», — заявила, оголошуючи доповідь, Брігітт Жульєн, очільниця IGPN.
«Не можна говорити «про репресії» чи «поліцейське насильство». Ці слова неприйнятні у правовій державі», — президент Емманюель Макрон ще 8 березня надав тональність офіційній риториці, через два дні після того, як Мішель Башелет, високий комісар ООН із прав людини, закликала Францію почати розслідування фактів поліцейського насильства під час демонстрацій «жовтих жилетів».
14 лютого Європейський парламент засудив непропорційне застосування сили правоохоронними службами, у тому числі застосування гумових куль, під час мирних маніфестацій, не згадуючи конкретно про Францію.
У свою чергу, 26 лютого Рада Європи закликала уряд відмовитися від застосування гумових куль як тактики збереження публічного порядку з метою «кращого дотримання прав людини».
Офіційна відповідь на поставлені звинувачення прийшла через місяць. «Гумові кулі не застосовуються проти демонстрантів, навіть активних, якщо вони не вдаються до фізичного насильства. Однак у даному разі маємо справу не зі звичайною демонстрацією, а з нелегальним і жорстоким збіговиськом», — можна прочитати у 21-сторінковому обґрунтуванні тактики сил правопорядку.
«Маніфестанти, підозрювані у застосуванні сили, затримуються — всього 10,6 тисяч таких осіб — часто їх негайно судять (515), часом їх поміщають у в’язницю (2 тисячі вироків).
Тим часом жодному підозрюваному у застосуванні насильства поліцейському не висунуто звинувачення, рідко коли починається щодо них розслідування, жоден із них не відсторонений від служби», — обурюється адвокат жертв поліцейського насильства Ар’є Альмі з Ліги захисту прав людини (LDH).
«Це тому, що маніфестантів часто ловлять на «гарячому» вчинку. А розслідування у справі легальності застосування сили правоохоронцями, які мають монополію на застосування насильства, за визначенням вимагає багато часу і не може спиратися лише на скаргу жертви. Не кожне пошкодження тіла маніфестанта є порушенням закону», — пояснює адвокат Тібо де Монтбріаль.
«У медіа переважає дискурс, що кожне застосування сили є по суті насильством, а отже, нелегальним. Нема жодного принципу невинуватості у випадку поліцейських. Тим часом щодо небаченої досі агресії захисники правопорядку застосовували силу, якою володіють, дуже стримано», — вважає адвокат Лоран-Франк Льєнард.
«На нинішній день у прокуратуру потрапило 57 справ, вивчених IGPN. У восьми випадках серйозних уражень тіла зібрані докази були достатніми, щоб ними зайнявся суддя. Слідство якраз у розпалі», — прокурор Ремі Хейтц переконаний, що поліцейські, чия вина буде доведена, будуть притягнуті до відповідальності.
Одним із наслідків надмірної мобілізації поліції на втихомирення маніфестацій «жовтих жилетів» є зростання злочинності.
Це особливо стосується Парижа. «Битви між бандами молодих злочинців із застосуванням насильства на вулицях, а особливо у метро (+37%), крадіжки мотоциклів і скутерів (+34%), квартирні крадіжки (+11%) — статистика дуже погана. Найбільшою проблемою є торгівля наркотиками. Злочинці почуваються безкарними», — визнає Валері Мартіне, відповідальна за паризькі комісаріати поліції у міській префектурі.
«Тепер, коли активність маніфестантів зменшилася, мусимо знову відновити контроль за територією», — підтримує його префект поліції Дідьє Лаллемен.
Міністр внутрішніх справ Крістоф Кастанер нещодавно заявив: «Наші методи дотримання публічного порядку мусять пройти еволюцію». Однак він зауважив, що нема й мови про відмову від використання гумових набоїв і шумових гранат.
«Поліція перехоплює владу, правосуддя має проблеми з контролем збройного органу держави. А уряд визнав за собою монополію на правду про застосування насильства. Це — початок авторитаризму», — вважає адвокат Ар’є Альмі з Ліги захисту прав людини (LDH).
Євген ПЕТРЕНКО
