Уповноважений не сумнівається, що більшість усіх антисемітських інцидентів, починаючи від образливих коментарів до фізичних нападів на представників єврейської спільноти, не говорячи вже про ненависть у соціальній мережі, вчиняють праві екстремісти.
За офіційною статистикою, торік по всій Німеччині зареєстровано 1799 злочинів на ґрунті антисемітизму, це на 20% більше, ніж рок тому. З цієї кількості 1603 злочини — справа рук правих екстремістів, за 14 — відповідальні представники лівих екстремістів, за 102 — чужоземці. Решта — це акти антисемітизму з релігійною мотивацією.
Однак невідомо, за скільки злочинів відповідальними були мусульмани, особливо недавні іммігранти з арабських країн. Офіційна статистика на цю тему мовчить. На додачу вона не збігається із соціологічними дослідженнями.
В одному з них дослідники Університету з Білефельда опитали два роки тому 533 німецьких єврея про їхній особистий досвід. Результат був несподіваним, оскільки 81% опитаних заявили, що безпосередніми нападниками, від яких вони постраждали, були окремі мусульмани і навіть цілі групи.
У випадку образ і нападів мусульмани здійснили їх у 62% випадків. Автори цих досліджень пояснюють їхні результати, які не збігаються зі статистичними даними, помилками в оцінках опитаних, які нерідко давали взаємовиключні відповіді. Поза тим лише 16 осіб зазнали фізичного насильства: інформація, отримана від такої невеликої кількості осіб, не повинна суперечити офіційній статистиці.
Інша картина випливає з аналізу даних Берлінського центру досліджень антисемітизму RIAS. У столиці в минулому році зафіксовано понад 1000 випадків антисемітизму, які включають не тільки злочини, а й написи на мурах типу Juden raus.
Половину цих актів не вдалось ідентифікувати і кваліфікувати. З іншої половини 18% записано на рахунок правих екстремістів, 2% — походять від ісламських середовищ, 4% — є справою лівих екстремістів, а 9% — мали бути мотивовані вираженням ненависті до Ізраїлю та іншими причинами.
При цьому нема переконливих даних, які стосуються антисемітських настроїв у середовищі іммігрантів, але ксенофобська і популістська «Альтернатива для Німеччини» (AfD) галасливо робить свою оцінку німецького антисемітизму. Він нібито є імпортованим явищем разом із напливом понад мільйона біженців і іммігрантів останніми роками.
«Такі думки і позиція виражають надзвичайний цинізм. Адже саме у середовищі AfD перебуває маса антисемітів, які відверто заперечують нацистські злочини», — вважає Стефан Фопель, який займається явищем антисемітизму у Фонді Бертельсмана.
Він не сумнівається, що разом із хвилею іммігрантів зросла кількість інцидентів антисемітизму, але нема найменших причин не довіряти статистиці, яка покладає саме на правоекстремістські сили відповідальність за більшість цих актів.
Звертає також на себе увагу зростання радикалізму іммігрантів з 70-х років, які прибули з Палестини та інших регіонів Близького Сходу.
Це про них згаданий уже уповноважений уряду з питань антисемітизму Фелікс Кляйн говорить, що у них особливою популярністю користується телебачення арабських країн, де формується створений образ Ізраїлю.
«Явище імміграції — не єдина причина зростання антисемітських настроїв у Німеччині», — вважає рабин Даніель Альтер. Він сам був жертвою нападу у центрі Берліна сім років тому з боку арабських підлітків. Проте Альтер переконаний, що антисемітизм має підтримку у німецькому суспільстві.
15% німців (без іммігрантів) згідно з опитуваннями RIAS вважають, що євреї мають занадто багато впливу. Якщо додати до цього визнане вірним твердження, що «Ізраїль робить те саме з палестинцями, що нацисти з євреями», то антисемітами належить вважати 40% німців.
Згідно з аналізом Агентства ЄС з основоположних прав, проведеним у єврейських спільнотах 12 держав Євросоюзу, випливає: 95% євреїв Франції вважають антисемітизм серйозною проблемою, у Німеччині — 85%, стільки ж — у Польщі і Бельгії.
Петро ПЕТРІВ
