Адже Європа, Азія і Латинська Америка мають ту саму проблему з китайцями, що і ми: крадіжка інтелектуальної власності, нерівний доступ до ринку, маніпуляції з валютою і обов’язковий трансфер технологій.
Президент Трамп відкрив, однак, одночасно фронт боротьби з нашими європейськими і азіатськими союзниками. А до поступок Китай має змусити підвищення мита на китайські товари, імпортовані у США, але воно вдаряє також по американських споживачах», — вважає Мулл.
Уже на початку каденції Трамп вивів США з Трансатлантичного партнерства, Договору про вільну торгівлю та інвестиції, які охоплюють країни із сукупними 40% світового ВВП, у тому числі багато азіатських держав, але не Китай.
Це могло стати вихідною точкою для формування великої коаліції проти Пекіна, до якої напевно приєдналася б Європа: рік тому під тиском Німеччини і Франції Брюссель уперше ввів контроль китайських інвестицій.
Після приходу до влади Жаіра Болсонару до цієї групи, очевидно, приєдналась би і Бразилія — один із головних торговельних партнерів Китаю.
Джордж Фрідман в аналізі, опублікованому у «Нью-Йорк Таймс», зазначив, що Трамп переоцінив можливості самостійних дій Америки щодо Китаю. Посилаючись на джерела, близькі американським переговірникам, відомий аналітик пише, що на початку травня китайці відіслали у Вашингтон проект договору, з якого викреслено майже всі пропозиції США.
Китайців могла обурити тверда тональність декларації, але також і відсутність гарантій, що США відмовляться від штрафних мит чи надмірного, на думку Пекіна, зобов’язання до збільшення імпорту товарів з Америки.
На таку відповідь Трамп відреагував підвищенням на 25% мита на імпорт у США товарів загальною вартістю 200 мільярдів доларів і внесенням Huawei у список фірм, яким відмовлено в участі в модернізації оперативної системи Android Google.
У недавній розмові з журналістами керівник групи економічних радників Трампа Кевін Гассет висловив припущення, що подальша ескалація конфлікту може привести до усунення Китаю зі Світової організації торгівлі (СОТ).
Але і китайці не збираються йти на поступки. «Торговельна війна оголошена американською стороною, яка не дотримується правил СОТ. Китай не хоче воювати, але також не боїться боротьби», — заявив один із китайських високопоставлених чиновників.
Китай не тільки відповів установленням мита на імпорт американських товарів вартістю 60 мільярдів доларів, а й пообіцяв застосувати санкції до країн, які виключать Huawei з ринку 5G. У Пекіні також готується список «несолідних» закордонних фірм.
Можливо, у ньому опинилась американська кур’єрська фірма FedEx, яка розвинула широку діяльність у Китаї: але останнім часом її діяльність заблокована.
І це тільки початок. Торік в американських університетах училися 360 тисяч студентів із Китаю: це — величезне джерело доходів для американців і доступу до найновіших знань для китайців.
Однак несподівано влада США почала затримувати продовження віз на право перебування для китайців, а кількість відмов у цій категорії зросла у чотири рази порівняно з минулим роком.
У відповідь Пекін видав попередження щодо поїздок китайських туристів у США через «збільшення випадків убивств», але це ще не заборона поїздок: адже туризм — одне з основних соціальних досягнень, які дають певний рівень підтримки комуністичній владі.
Віце-прем’єр Ван Шувен, у свою чергу, повідомив, що Китай може обмежити доступ для Заходу до рідкоземельних металів — основних компонентів для виробництва телефонів і взагалі електроніки. Китай контролює від 80 до 90% світових запасів цієї сировини.
Інструментом тиску може також стати продаж Китаєм облігацій США. Китай накопичив таких облігацій на суму 1,13 більйона доларів (17,7% усього американського боргу).
«Спочатку китайська стратегія полягала в очікуванні. Сі Цзіньпін вважав, що Трамп не залишиться у Білому домі більше ніж одну каденцію. Однак нині його переобрання здається все більше правдоподібним. Частково це пояснює жорсткість Китаю», — вважає Брюс Стокс, експерт вашингтонського Інституту Pew.
Виборча кампанія перед президентськими виборами 2020 року розкручується, що робить Трампа дуже чутливим щодо підвищення цін на товари широкого вжитку, імпортованих із Китаю, якими користуються здебільшого малозабезпечені виборці.
Але, з іншого боку, оновлення домовленостей з Китаєм і захист американської промисловості від імпорту з Китаю — одна з головних обіцянок президента. І про це йому не варто забувати.
Інститут Расмуссена повідомив, що 49% американців має добру думку про президента, а 50% — погану.
Конфлікт впливає і на військову сферу. Пекін закрив доступ до фрагменту Парасельських островів, стратегічного пункту у Південно-Китайському морі — одному з найважливіших торговельних басейнів світу.
Перший раз за останні вісім років Пекін вислав представника армії на щорічну зустріч Міжнародного інституту стратегічних досліджень (ISSS) у Сінгапурі.
«Наша армія не збирається вчиняти комусь шкоду, але також не боїться викликів. Якщо хтось насмілиться перетнути червону лінію, здійснимо рішучі дії і знищимо кожного противника», — заявив на адресу Тайваню генерал Вай Фенг. Нинішній президент Тайваню Цай Інвень, яка перебуває на посаді з 2016 року, підтримує незалежність острова.
Євген ПЕТРЕНКО
