Фактично у всіх країнах — членах ЄС прогнозується явка виборців не більше 30–40%. У найбільш скептично налаштованих до європейської інтеграції країнах явка виборців може взагалі бути ще менше.
Посилаючись на це, європейські скептики наголошують, що низька популярність наднаціональних органів влади є доказом «недемократичності» ЄС та відриву його від повсякденних потреб громадян країн — членів ЄС. Натомість європейські оптимісти намагаються мотивувати виборців до більш активного голосування. Наголошуючи, що наднаціональна демократія має великий потенціал для удосконалення.
Правда, поки що відсутня конкретика того, яким само чином можливо модернізувати існуючі владні структури Євросоюзу та наблизити їх до реальних потреб громадян країн — членів ЄС.
Європейські оптимісти на цих виборах депутатів Європейського парламенту представлені політичними силами різного ідеологічного спектра від правоцентристів до соціалістів і лібералів, які об’єднуються навколо екологічних партій. Соціологічні служби Євросоюзу прогнозують, що ці партії здатні здобути більше половини депутатських місць.
Особливістю цьогорічних виборів є посилена консолідація європейських скептиків. Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан остаточно розсварився з Європейською народною партією, яка об’єднує правоцентричні політичні сили, та приєднався до європейських скептиків.
Європейські скептики представлені у Франції політичною силою Марін Ле Пен, в Італії — Маттео Сальвіні, у Нідерландах — Геєртом Вілдерсом. Вони стверджують, що насправді є тільки проемігрантські та антиемігрантські партії, й закликають виборців голосувати за останні. Нині європейські скептики мають шанси здобути понад 100 депутатських місць в Європейському парламенті та створити проблеми для формування нового складу Європейської комісії та продовження курсу на поглиблення європейської інтеграції.
Високі політичні ставки на цих виборах спонукають правлячі європейські еліти максимально мобілізуватись, аби виграти ці історично важливі вибори до Європейського парламенту.