Позицію прозахідної частини цієї еліти розкритикували націоналістичні політичні сили Північної Македонії.
Хоча ця країна є парламентсько-президентською республікою, глава держави має помітний політичний вплив на парламент. Правлячі соціал-демократи в процесі конституційного перейменування держави зіштовхнулися з опором колишнього президента Георгі Іванова, який скористався всіма можливостями накладання вето на парламентські рішення щодо нової назви країни. Але правляча коаліція соціал-демократів і македонських албанців кожного разу такі президентські вето долала.
Однак цей приклад показав не тільки символічне, а й практичне значення контролю за повноваженнями президента. Тому кожна політична сила країни висунула власного кандидата на цю посаду.
Правлячий Соціал-демократичний союз висунув Стево Пендаровскі, а опозиційні націоналістичні партії підтримали Гордону Силяновскі-Давкову. Важливий коаліційний партнер соціал-демократів — Демократична партія албанців Північної Македонії назвала кандидатом на посаду президента свого лідера Блеріма Река.
Результати голосування показали, що 5 травня доведеться проводити другий тур виборів. Туди вийшли, як і прогнозувалося, Стево Пендаровскі і Гордона Силяновскі-Давкова.
Оскільки македонські албанці, як показує досвід, голосують консолідовано, тому дослухаються у другому турі до заклику Блеріма Река підтримати кандидата-партнера по коаліції соціал-демократа Стево Пендаровскі.
Важливо, що перший тур президентських виборів попри ризики бойкоту з боку націоналістичної опозиції відбувся. Це засвідчило незворотність демократичного шляху Північної Македонії та її євроатлантичного зовнішньополітичного вибору.