Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Недiля Листопад 29, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 26 Квiтень 2019 11:08

Сербсько-албанський діалог

Rate this item
(0 votes)

За ініціативи Німеччини і Франції у Берліні відбулися чергові переговори сербської сторони і Косова.

Двадцять років тому — навесні 1999 року, коли під тиском НАТО сербські війська залишили Косово, здавалося, що мирного врегулювання конфлікту не буде. Після одностороннього проголошення албанською більшістю краю 18 лютого 2008 року незалежності Косова ситуація знову загострилася.
Не всі країни — члени Євросоюзу визнали законність проголошення незалежності Косова. Досі цей факт не визнали Іспанія, яка має проблеми з Каталонією і Басконією, Румунія, яка пам’ятає про проблеми з угорською меншістю у провінції Трансільванія, Греція і Кіпр через проблеми з турецьким Північним Кіпром.

Адміністрація колишнього президента США Барака Обами доклала чимало зусиль, аби домогтися міжнародного визнання незалежності Косова, але Росія і Китай наклали вето на розгляд питання щодо можливого прийняття Косова в ООН.
Тож із точки зору дипломатичного визнання Косово опинилось у двозначній ситуації. З одного боку, незалежність Косова визнала майже половина дійсних членів ООН, але, з іншого боку, цей процес не завершено навіть усіма країнами — членами ЄС і Косово не вдається вступити до ООН.
Але найбільше проблем існує у зв’язку з неврегульованістю сербськоалбанських проблем: Сербія не визнає факту проголошення незалежності Косова. Євросоюз намагається тиснути на Сербію, наполягаючи на тому, що шлях до переговорів про вступ Сербії до ЄС буде відкрито лише після визнання незворотності незалежності Косова.
Відголоском такої позиції ЄС є тривала внутрішньополітична криза в Сербії, де ліберальний і націоналістичний фланги сербської опозиції понад три місяці проводять акції протесту проти президента Александра Вучича.
Останньому закидають корупцію і автократичні методи правління. Маючи слабкі внутрішньополітичні позиції, Вучич не готовий іти на складні компроміси.
На столі переговорів донедавна була пропозиція обміну територіями між Сербією і Косовим. Неформально Євросоюз пропонував передати Сербії частину Півночі Косова, де мешкає найбільша сербська громада Косова. Натомість Сербія мала передати Косову свій край Прешево, де є чимала мусульманська громада.
Утім, до такого компромісу насправді не готові ані серби, ані албанці. Для Сербії Прешево є житницею країни, а для косовських албанців просербська північ країни є джерелом корисних копалин і електроенергії.
Тому нинішній раунд переговорів знову завершився без конкретних позитивних результатів. Навпаки, нагнітається становище навколо Косова, що турбує Євросоюз.
Днями до Косова повернулися родини бойовиків, які воювали у Сирії в загонах «Ісламської держави». Це відтворює імідж Косова як центру ісламського радикалізму на Балканах. Внаслідок цього Євросоюз не поспішає вводити для косовських албанців безвізовий режим.
Скептики наголошують, що й без такого режиму більше половини населення Косова вже емігрувало до країн — членів Євросоюзу, головним чином до Німеччини і Франції. Насправді найбільшу стурбованість ЄС викликає напружене криміногенне становище у Косові, територія якого є центром транзиту наркотиків, нелегальних мігрантів, зброї до Європи.
Євросоюз готовий продовжувати переговорний процес, доки буде досягнуто прогрес у пошуках компромісів. Поки що навіть контурів такого можливого компромісу не проглядається. Але Євросоюз володіє вагомими аргументами у вигляді фінансового пряника та адміністративного батога, якими може ефективно користуватись як щодо сербів, так і щодо косовських албанців.
Правда, тактика застосування цих батогів і пряників поки що не привела до влади у Белграді і Пріштіні помірковані політичні сили, які хоча б теоретично були б здатні грати за правилами Євросоюзу у спробі врегулювати конфлікт. Тому попереду ще багато раундів переговорів.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».