У політику вона ввійшла півтора року тому і стала заступником голови невеликої партії «Прогресивна Словаччина» (PS). Ця партія поєднує ліву соціальну вразливість із постулатами вдосконалення і цифризації держави та захисту ліберальної демократії.
Чапутова вступить на посаду 15 червня. Вона буде першою особою, яка виконує обов’язки президента Словаччини після 1993 року і не належала, і не намагалася бути членом Комуністичної партії. Активність виборців під час другого туру — менше 42% — була найнижчою, зафіксованою на виборах президента Словаччини.
Чапутова виграла вибори, бо її кампанія відповідала суспільним очікуванням політичних змін. Убивство журналіста Яна Куцяка і його дівчини в лютому 2018 року викликало суспільну мобілізацію проти партії «Смер-СД» колишнього прем’єра Роберта Фіцо і викликало низку явищ, на які прикривав очі його уряд.
Чапутова, зосередившись на гаслах чесної і справедливої Словаччини, привернула до себе не тільки ліберальних виборців, але й консервативних. Їй додало популярності неконфронтаційне ведення виборчої кампанії і чітка артикуляція своїх поглядів.
Чапутова не приховувала і своїх контраверсійних поглядів (наприклад, згода на усиновлення дітей гомосексуальними парами), однак при цьому вона декларувала, що політичні зміни у світоглядній поведінці людей вимагають широкого консенсусу.
Це дуже контрастувало з кампанією Мароша Шефчовіча, який малопереконливо представлявся як захисник традиційних цінностей, не уникаючи при цьому нападок на суперницю.
Результат президентських виборів є черговою поразкою «Смер-СД», що викличе зростання напруги в рядах партії. Лідер «Смер-СД» Фіцо проголошував боротьбу з «ультралібералізмом» в ім’я сильної соціальної держави і традиційних цінностей. У той же час заступник голови партії, прем’єр Петер Пеллегріні закликав до критичної оцінки нинішньої стратегії.
Позиція Фіцо у партійному керівництві залишається поза загрозою, однак опитування показують, що Пеллегріні користується значно більшим рівнем довіри, ніж Фіцо (52% до 20%).
Повноваження президента досить обмежені: він не має законодавчої ініціативи, а ветований ним закон парламент може відкинути більшістю голосів з обраних депутатів.
Натомість він має суттєвий вплив на судову систему: президент призначає суддів, у тому числі суддів Конституційного Суду (серед кандидатів, вказаних парламентом), керівництво Верховного Суду (за поданням Судової ради), генерального прокурора (на внесок парламенту) та трьох членів Судової ради.
Вплив на політичну позицію президента Чапутової буде мати результат парламентських виборів весною наступного року. Опозиція має реальні шанси відсунути «Смер-СД» від влади, але її проблемою залишається велика роздрібненість.
Якщо не буде створена передвиборча коаліція, то за один і той самий електорат будуть боротися три традиційні консервативні і ліберальні партії, а поруч із ними нові сили — коаліція «Прогресивної Словаччини» і партії «Разом» (Spolu) та партія, створена нинішнім президентом Андреєм Кіскою.