Вона додала, що її країна не для тих, хто кривдить інших, а також запевнила, що ніколи не промовить прізвища терориста, бо він дуже хотів мати розголос і вона не буде підігравати його очікуванням.
Прем’єр відреагувала зі співчуттям, але рішуче. Вона дуже швидко надала співгромадянам усю інформацію, якою володіла. Не ділила новозеландців на тубільців і приїжджих, не говорила про вбитих мусульман як про окрему суспільну групу. «Це — ми», — сказала вона про вбитих і поранених.
Незабаром після замаху Ардерн обіцяла загострити правила, пов’язані з доступом до зброї. У Новій Зеландії вони дуже неточні і розпливчасті. Поліція точно не знає, скільки одиниць зброї є в обігу і хто нею володіє. Ардерн хоче ввести заборону на продаж усіх видів напівавтоматичних і штурмових гвинтівок. І голосно про це говорить, незважаючи на сильні мисливські традиції у Новій Зеландії.
Ардерн повторює, що не погодиться з вільним доступом до зброї. Вона звертається із закликом проти правої расистської ідеології і відкидає твердження, що відкритість до імміграції формує расистські погляди.
Одночасно Ардерн вимагає здійснення правових кроків проти суспільних мереж, які допустили, щоб убивця з Крайстчерча протягом кільканадцяти хвилин транслював свій замах у Фейсбуку, а копії цього запису з’явилися потім на Твіттері і Ютубі.
До влади у Новій Зеландії Ардерн прийшла у вересні 2017 року. Їй було лише 37 років. Вона стала сороковим прем’єром країни, третьою жінкою і наймолодшою особою на цій посаді з 1856 року.
Вона відразу «перевернула» політику своєї країни. Щира, спонтанна, з широкою усмішкою, відразу надала нових рис виборчій кампанії. Потім, через три місяці, Ардерн заявила, що очікує народження дитини, і як перша в історії глава уряду взяла декретну відпустку. Після шести тижнів вона повернулася до роботи і старається повністю виконувати всі свої обов’язки.
Ардерн неодноразово чула сексистські зауваження. Велося постійне спостереження за її животом, розмови про її вагітність. Під час інтерв’ю її хвалили за фігуру і вроду, питали про дату зачаття і рідко про політику.
Вона добре справилась із цими проблемами. На додачу завдяки її поведінці і її партнера Кларка Джейфорда у Новій Зеландії був проголосований закон, який дозволяв міністрам і прем’єру забирати дітей і нянь у службові відрядження і покривати пов’язані з цим кошти за бюджетні гроші.
Сама Джасінда у вересні 2018 року вибралася на засідання ООН у НьюЙорку разом із тримісячною донечкою і партнером. Дівчинка Неве Те Ароха Ардерн Джейфорд отримала ідентифікатор із написом «Перша дитина».
Джасінда Ардерн народилася 26 липня 1980 року у Гамільтоні, вона — дочка поліцейського і шкільної адміністраторки. Дитиною вона мріяла стати поліцейським. Але в анкеті у коледжі під словами «найбільш правдоподібно, що стане прем’єром» найбільше учнів вписали саме її прізвище. Вона мала тоді 19 років.
Ардерн закінчила відділення піару і політології в Університеті Вайкато у Гамільтоні. Після навчання вона була радником у канцелярії прем’єра Хелен Кларк, а також радила Тоні Блеру. З 2008 року вона сама засідає у парламенті, а у серпні 2017 року, після відставки Ендрю Літтла, стала лідером Партії праці.
Вона говорить про себе як про прогресивну соціалдемократку. Ардерн відверто проголошує свої погляди, є феміністкою, яка ходить на марші жінок і реалізує у власному житті модель партнерського союзу. Як депутат вона голосувала за правове визнання одностатевих шлюбів, а як прем’єр брала участь у Параді рівності.
Ардерн підтримує декриміналізацію абортів і легалізацію марихуани, велику увагу приділяє інвестуванню в охорону здоров’я, освіту, комунальне житло, діє на користь збереження клімату. Це — новий тип політика, чиї погляди переплітаються з життям, вона зрозуміла і цілісна.
Вона хоче, щоб у 2050 році Нова Зеландія стала країною з нейтральною економікою щодо емісії двоокису вуглецю, а одночасно за допомогою Твіттера і Фейсбука весь час розповідає про екологію, разом із партнером веде екологічне господарство, переконує у перевазі багаторазових пелюшок, а якщо користується автомобілем, то обирає електричний.
Прем’єрміністр Нової Зеландії захоплює не тільки відданістю країні і її мешканцям, але й своїм прикладом. Ардерн природна і безпосередня. І при цьому твердо стоїть на землі та переконана, що оцінка її правління не залежить від того, що скажуть, напишуть і покажуть у суспільних медіа, а від досягнень усієї каденції.

Петро ПЕТРІВ