У червні 1981 року ізраїльський парламент прийняв рішення про анексію Голанських висот, але це не було визнано міжнародною спільнотою. Організація Об’єднаних Націй продовжує вважати Голанські висоти складовою частиною суверенної сирійської держави. Відтоді це питання є неврегульованим та перешкоджає стабілізації становища на Близькому Сході.
Звичайно, були окремі зусилля, спрямовані на пошук компромісів. Особливо послідовними ці тенденції були за часів президентів США Білла Клінтона і Барака Обами, які вважаються в Ізраїлі найбільш «антиізраїльськими» американськими президентами. Але попри дипломатичні зусилля знайти універсальну форму компромісу так і не вдалося.
Ситуація стала загрозливою для безпеки Ізраїлю на тлі міжнародного конфлікту на території Сирії, активна фаза якого припадає на 2011–2019 роки. Тенденції до змін почали спостерігатися на початку 2017 року, коли президент США Дональд Трамп констатував, що безпека Ізраїлю є одним із його зовнішньополітичних пріоритетів.
Свідченням цього стало визнання Сполученими Штатами Америки у 2018 році Східного Єрусалима органічною частиною Ізраїлю та його неподільною столицею. Враховуючи це, наступний крок — визнання Голанських висот є абсолютно логічним і послідовним. Такою само була й реакція на ці дії.
ООН заявила, що вона продовжує не визнавати анексії Голанських висот. Різку заяву з цього приводу висловила Туреччина. Найбільш гостро на ці події відреагували палестинці: радикальний рух ХАМАС відновив обстріли території Ізраїлю із сектора Газа.
Повернення до бойових дій грає на користь позицій чинного прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, який готується до запланованих на 9 квітня виборів до кнесету. Можна вести мову про потреби консолідації навколо загрози ізраїльській безпеці.
Але найбільшим переможцем у цій ситуації став Дональд Трамп. Впливові у США єврейські кола, здається, переорієнтувались із підтримки демократів на підтримку Трампа. Це критично важливо, адже на початку 2020 року у США стартує президентська виборча кампанія.