Якщо ж, як стверджують українські високопосадовці та західні дипломати, захоплені кораблі поверталися до свого порту в Одесі, не спромігшись пройти через Керченську протоку з огляду на російську блокаду, то обґрунтування Москви щодо атаки будуть ще менш переконливими.
І хоча деталі таких конфронтацій часто важко розпізнати відразу, слабкість реакції Європи є відчутною, навіть за її загальновизнаними помірними стандартами», — йдеться у статті.
Як пише автор Метью Карнічніг, у той час як Росія здійснила військово-морську операцію проти України, у Німеччині та Франції віддали перевагу обговоренню таких тем, як біженці та ціни на бензин.
Він наголошує, що остання російська агресія чітко засвідчила, що західні зусилля вмовити Путіна на деескалацію конфлікту в Україні провалилися. «Скоріше чим нахабнішим стає Путін, тим безпораднішим виявляється Захід», — говориться у матеріалі.
Зазначається, що європейські політики закликали до діалогу або ж — як міністр закордонних справ Німеччини Хейко Маас — до «деескалації з обох сторін». Європейські ж медіа, особливо у Німеччині, висвітлювали російсько-український конфлікт як такий собі дипломатичний варіант суперечки «а він сказав — а вона сказала».
Автор наголошує, що події в неділю біля Керченської протоки стали кульмінацією триваючої вже рік стратегії Кремля з установлення контролю над Азовським морем — «процес, який Захід великою мірою ігнорує».