У рамках створення збройних сил Євросоюзу розпочався поділ ролей. Зазначений поділ затверджено у рамках прийнятої ще 13 листопада 2017 року 23 країнами ЄС Угоди про постійне структуроване співробітництво в галузі оборони.
Тоді Велика Британія, Данія і Мальта оголосили цей проект дорогим і непотрібним. Тепер позиція члена НАТО Данії, так само як і нейтральної Мальти, не змінилася. Більш конструктивно щодо спільної оборонної політики ЄС ставляться нейтральні Австрія, Швеція і Фінляндія.
Певним успіхом ЄС можна вважати згоду Польщі, яка позиціонує себе як найбільш стійкий союзник США в Євросоюзі, на участь у спільних програмах ЄС, спрямованих на боротьбу з кібернетичними загрозами.
Щодо інших спільних оборонних програм стало відомо, що Греції запропоновано керувати академією розвідки та загонами спеціального призначення. Франція і Швеція повинні взяти на себе створення сучасного аналітичного центру.
Німеччина зобов’язана до 2025 року завершити створення невидимих безпілотних літальних апаратів та модернізацію вертольотів «Тигр». Італія керуватиме проектом із протидії ворожим безпілотним літальним апаратам.
Естонія плануватиме створення модульної системи для різних місій. Франція керуватиме проектом створення нового покоління ракет середньої дальності та формуватиме сили швидкого реагування. Чехія разом із Польщею розроблятимуть проект протидії кібернетичним війнам.
Отже, вперше проект спільної оборони ЄС стартував насправді і серйозно. Україна таким чином отримала можливість поглиблено співпрацювати у сфері національної оборони не тільки з НАТО, а й з країнами — партнерами з Європейського Союзу.