Рішення Трампа про вихід із Договору РСМД підтримав міністр оборони Великобританії Гевін Вільямсон, одночасно критикуючи поведінку Росії.
Натомість міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас висловив стурбованість рішенням Трампа, яке «ставить перед Європою складні питання». Президент Франції Емманюель Макрон у телефонній розмові з Трампом підкреслив значення Договору для європейської безпеки.
У свою чергу, речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Росія була і залишається вірною положенням Договору РСМД, і звинуватив США у його порушенні. Він також заявив, що Росія після виходу США з Договору буде змушена відновити рівновагу сил.
Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков оцінив дії США як «спробу шантажу з метою добитися поступок Росії».
Речник китайського МЗС визначила можливий вихід Вашингтона з Договору РСМД як помилку, котра може мати негативні наслідки для багатьох країн.
З чисто технічної точки зору попри вихід із Договору і ліквідацію визначеної у Договорі категорії ракет (розміщені на суходолі балістичні і керовані ракети з дальністю дії від 500 км до 5,5 тис. км) як США, так і Росія залишилися власниками технологій, які дозволяють їм створити і розвивати подібні ракети за відносно короткий час.
Росія допустила відкрите порушення РСМД, розпочавши у 2007 році підготовчу роботу з наземного розміщення керованих ракет морського базування класу «Калібр». Полігонні випробування, на яких перевищено застережену дальність у 500 км, велись із 2008 року.
Звинувачення у порушенні Росією РСМД адміністрація Барака Обами висунула лише у 2014 році — офіційно у зв’язку з випробуваннями варіанта ракети для системи «Іскандер», означену під кодом 9М729, з номінальною дальністю 2,5 тис. км і передачею перших модифікованих ракетних комплексів «Іскандер-К» у лінійні військові частини.
США нині також володіють потенціалом для розвитку озброєнь цього типу. США пристосували в першу чергу для використання на суходолі ракетні комплекси «вода — повітря» (тести універсальної установки велись із 2011 року) з ракетами RIM-161 (SM-3), маючи вже протестовану для завдання ударів по наземних цілях старшу версію RIM-66 (SM-2), відому також як RGM-165 LASM (SM-4).
Однак американці — на відміну від росіян — не проводили до цього спроб запуску ракет «земля — земля» на відстань понад 500 км, а вся програма SM-4 офіційно була закрита у 2002 році.
З перспективи США не тільки розвиток російських можливостей, які порушують Договір РСМД, становить проблему, але й розвиток подібного озброєння у Китаї і його вплив на безпеку і рівновагу сил у регіоні Азії і Тихого океану.
Відсутність Китаю в режимі контролю озброєнь РСМД і одностороннє обмеження розвитку американських можливостей Договором РСМД вважається у Вашингтоні негативним фактом.
Здається, що остаточною метою адміністрації Трампа є спроба схилити не тільки Росію, але й Китай до приєднання до переговорів про новий договір із цієї проблеми.
Протягом останнього року США намагалися домогтися вирішення цієї проблеми у співпраці із союзниками, запропонувавши влітку 2017 року певні пропозиції. Вони мали на меті, з одного боку, збільшення можливостей західноєвропейських держав НАТО до оборони перед російськими системами (зокрема, через зміцнення протиракетної оборони чи систем раннього попередження) та до стримування Росії (зокрема, шляхом зміцнення ротації американських бомбардувальників В-2 і В-52 в Європі).
З іншого боку, вони передбачали пропозиції включення Китаю й Індії у Договір РСМД. Утім, ці дискусії до цього часу не дали очікуваних результатів.
Одночасно в рамках посилення тиску на Росію в лютому ц. р. Пентагоном розроблена доповідь «Перегляд ядерної політики США», яка рекомендує почати дослідження розвитку балістичних ракет середньої дальності земного базування.
Призупинення багатосторонніх консультацій у НАТО і прийняття одностороннього рішення про вихід США з Договору підтримане і рекомендоване нинішнім радником Трампа з питань національної безпеки Джоном Болтоном.
Прийняття остаточного рішення впишеться в календар, узгоджений у Конгресі: згідно з бюджетним законом на 2019 рік президент США має поінформувати сенат до 15 січня 2019 року про те, чи порушує Росія Договір РСМД і чи тим самим він залишається діючим для США.
Вихід США з Договору РСМД матиме негативний вплив передовсім на Європу. Договір РСМД, незважаючи на порушення його Росією, для західноєвропейських союзників є інструментом риторичного тиску на Москву, щоб вона повернулася до дотримання режиму Договору.
Тим самим вони відсувають питання політичної і військової відповіді на російське озброєння, хоча щонайменше від моменту розміщення ракет системи «Калібр» на кораблях Балтійського і Чорноморського флотів уся Європа перебуває у зоні ураження російських ракет середньої дальності.
Іншими словами, функціонування РСМД уже кілька років не мало впливу на існування загрози російської ракетної атаки на цілі на всьому континенті.
Стратегія дотримання режиму Договору РСМД була передовсім в інтересах Німеччини, яка хоче уникнути гонки озброєнь між США і Росією і пов’язана з набагато більше контраверсійним, ніж до цього часу, посиленням американської військової присутності в Європі, у тому числі на території ФРН.
Разом із тим початок переговорів щодо нового договору може бути потенційно небезпечним для Європи, бо Росія буде з певністю виставляти умови стосовно ліквідації системи ПРО у Польщі і Румунії.
Формальний вихід США з Договору РСМД не лежить в інтересах Росії, оскільки Москві залежало на включенні питань, урегульованих цим Договором, до пакетної регуляції, яка би охоплювала також обмеження ПРО і продовження договору СТАРТ із подальшого скорочення і обмеження стратегічних озброєнь.
Зі свого боку Росія буде використовувати це для покладання політичної відповідальності на США і поглиблення кризи у трансатлантичних відносинах. Москва також розраховує на виникнення нових конфліктів навколо можливого розміщення американських ракет середньої дальності в Європі.
Одночасно Кремль радше не зацікавлений серйозною ескалацією конфлікту, оскільки це збільшить ризик чергових дій США (у тому числі санкцій, яких Москва явно не бажає) і початку гонки озброєнь, якої Росія не в стані виграти у довшій перспективі.
Не виключено, однак, що Росія наважиться, наприклад, на відповідь США шляхом демонстративного розміщення тактичних атомних зарядів на «Калібрах» й «Іскандерах» у Калінінграді і, можливо, у Білорусі.
Остаточне рішення США про вихід із Договору РСМД посилить напругу у трансатлантичних відносинах. З точки зору західноєвропейських союзників це буде черговим одностороннім кроком США без урахування європейських інтересів.
США, а не Росія будуть звинувачені у ліквідації Договору РСМД, який формально продовжує залишатися фундаментом європейської безпеки, хоча фактично таким уже давно перестав бути.
Це може стати черговим аргументом для Парижа на підтримку французької тези про необхідність розвитку «стратегічної автономії» ЄС у зв’язку з відступом США з Європи. Не можна виключити, що Франція буде у найближчі місяці закликати до початку стратегічної дискусії про європейську безпеку між ЄС і Росією без участі США.
Пропозиції в цьому напрямку у серпні представив президент Франції, зазначивши не тільки важливість зміцнення взаємної оборони в ЄС, але й початок діалогу на тему перегляду загальної європейської архітектури безпеки.

Євгени ПЕТРЕНКО