Вагомою причиною для роздратування стало надання мігрантам максимальних соціальних прав щодо медичного страхування і страхування по безробіттю.
Чимало шведських громадян вважають, що вони багато і напружено працюють, сплачують одні з найбільших в Європі податків, як виявляється, заради утримання невідомо кого. У ході передвиборчих дебатів соціалдемократи та екологи так і не спромоглися знайти контраргументи до цієї критики.
Натомість популістська націоналістична Шведська демократична партія напористо критикувала позицію з міграційного питання не тільки соціалдемократів та екологів, а й консерваторів.
Чимало розчарованих виборців цих політичних сил голосували за правих популістів на знак протесту проти курсу традиційних політичних партій.
За результатами виборів соціалдемократи показали найгірший за останнє століття результат. Символічна перемога шведських консерваторів затьмарена серйозним успіхом популістів зі Шведської демократичної партії.
Одночасно результат голосування засвідчив неможливість створення традиційних лівоцентристських або правоцентристських коаліцій, тож попереду у шведських політиків дватри місяці складних коаліційних переговорів.
Теоретично можливі декілька варіантів формування коаліцій. Перший варіант — умовно «німецький» — пов’язаний зі створенням «великої коаліції» за участю консерваторів, соціалдемократів і Екологічної партії.
Другий варіант можна назвати «австрійським», тобто створення правлячої коаліції за участю шведських консерваторів і Шведської демократичної партії як аналога Австрійської партії свободи.
Зрештою, існує на крайній випадок третій варіант, якщо політичного дива не станеться і створити нову правлячу коаліцію буде неможливо, шведів чекатимуть позачергові парламентські вибори, результат яких залежатиме від того, як виборці оцінять поведінку парламентських партій під час коаліційних переговорів і на кого покладуть відповідальність за їхній провал.