Натомість федеральний канцлер Ангела Меркель зіштовхнулась із викликами масових протестів проти недостатніх зусиль поліції зупинити злочини, які скоюють молоді мігранти.
Зазначені протести знову актуалізували напругу між Ангелою Меркель і лідером баварських християнських демократів — міністром внутрішніх справ у правлячій «великій коаліції» Хорстом Зеєхофером.
Останній домагається більш жорстких правил для поводження з нелегальними мігрантами. Така позиція провокує напруження у правлячій німецькій коаліції та послаблює позиції Ангели Меркель на європейському рівні.
Фактично з точкою зору Зеєхофера солідаризуються праві популісти в Австрії, Італії, Угорщині.
Крім уже традиційно гострої теми адаптації мігрантів до норм і правил європейського життя, поступово загострюється криза у зоні країн, які користуються спільною європейською грошовою одиницею євро.
За результатом переговорів у Марселі Макрон і Меркель підтвердили намір рухатись у напрямку консолідації зони євро, швидкої відмови від офшорів та прийняття законодавства, необхідного для функціонування спільної податкової системи Євросоюзу.
Прорив у цьому напрямку можливий після завершення процедури виходу Великої Британії з ЄС. Утім, лідери Франції і Німеччини констатували, що з правовим унормуванням виходу Британії також не все гаразд.
Британський прем’єрміністр Тереза Мей зазначає: якщо Євросоюз не піде на поступки, зокрема щодо збереження зони вільної торгівлі, але введення візового режиму на кордоні з Британією для громадян країн — членів ЄС, вона наполягатиме на завершенні процедури виходу без погодження правових позицій з Євросоюзом.
Фактично британський вихід уже став прикладом для інших європейських скептиків. Хоча президент Італії Серджіо Маттарелла на етапі формування уряду Джузеппе Конте домігся виключення з коаліційної угоди положення про вихід із зони євро, актуальний порядок денний Євросоюзу його знову актуалізує.
Зокрема, Італія погрожує вийти із зони євро, якщо бюджет 2019–2021 років враховуватиме лише інтереси Німеччини і Франції. Ключовим питанням у цьому контексті є компенсація внеску Британії до бюджету ЄС після її виходу. Берлін і Париж не готові перейняти на себе цей додатковий фінансовий тягар.
Тим паче, цього не хочуть інші країни — члени ЄС. Зокрема, країни «Вишеградської четвірки» Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина відмовилися від поділу за квотним принципом приймати мігрантів.
На цьому тлі від солідарної позиції Німеччини і Франції багато залежить у питанні тактики і стратегії проведення назрілих реформ у Євросоюзі. Спільною ініціативою є розробка незалежної від США європейської системи міждержавних фінансових операцій, що має дати можливість обходити механізми дії американських економічних санкцій проти таких торговельних партнерів Євросоюзу, як Китай, Іран або Росія.
Вирішальним у цьому сенсі стане найближчий саміт Євросоюзу, на якому мають бути прийняті рішення щодо всіх назрілих проблем.