Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 25 Травень 2018 10:06

Німеччині набридла агресивність Кремля?

Rate this item
(0 votes)

Німеччина, яка досі проявляла надзвичайне «розуміння» щодо політики Кремля і дезорієнтувала Європу своєю підтримкою Москви, поволі втрачає терпіння. Німці навіть починають піддавати сумніву російські аргументи у справі будівництва газопроводу Nord Stream 2, який досі підтримували з однозначним ентузіазмом, як вважає Метью Карнічніг із POLITICO.

Існує навіть термін Russlandversteher — дослівно перекладається як «розуміючий Росію», але більше означає «відданого прихильника».

У політичному лексиконі Німеччини небагато настільки антагонізуючих слів, як Russlandversteher. Коли Захід дискутує про межі конфронтації з Росією у справі Сирії чи замаху на Сергія Скрипаля, німецькі політики воліють розмовляти про роль Берліна у вирішенні цих проблем.
Вони з’являються у вечірніх телепрограмах і на шпальтах газет, щоб заперечувати прихильникам жорсткіших дій щодо Москви. «Нам не можна ставитися до Росії як до ворожої країни і ворожих людей», — застерігав недавно президент ФранкВальтер Штайнмайєр, знаний русофіл.
«Нам необхідний новий старт», — повторював за ним Стефан Лібіх, євродепутат і речник лівої партії «Ді Лінке» (Die Linke).
Нерішуча позиція Німеччини щодо Москви викликає невдоволення союзників. Вони вважають, що це робиться руками російського президента Володимира Путіна, дозволяючи Москві сіяти розколи у Німеччині, а отже, й в Євросоюзі.
Проте деякі спостерігачі вважають, що вплив проросійських настроїв на німецьку політику послабився і з’явились ознаки зміни позиції Берліна на більш рішучішу політику щодо Кремля.
Погляньмо на висловлювання канцлера Ангели Меркель щодо останньої хімічної атаки в Сирії. Спочатку вона виключила участь Німеччини у відплатних акціях. Але вже через два дні пізніше, після того як Сполучені Штати Америки, Великобританія і Франція провели повітряну атаку, Меркель зазначила, що вона була «необхідною і правильною».
Відколи Меркель, яка виступає за тверду лінію щодо Росії, вдалось як запровадити, так і утримувати санкції проти Москви у зв’язку з її діями в Україні, вона мусить долати постійний тиск навіть із боку власної партії.
На перший погляд останні дебати щодо Росії у Німеччині виглядають як відомий віддавна ритуал. Попри це багато хто вбачає ознаки змін у нинішніх дебатах, які можуть залишити Russlandversteher’ів в ізоляції.
Так, кільканадцять днів тому Меркель заявила, що балтійський газопровід не повинен будуватися, поки не буде вирішене питання щодо його впливу на Україну.
«Я сказала дуже ясно, що проект Nord Stream 2 неможливий без чіткого окреслення майбутньої транзитної ролі України», — заявила Меркель. Це не тільки економічне питання, існують також політичні аргументи.
Раніше Берлін опирався тиску, щоб зупинити проект, визнаючи його чисто комерційним. А отже, намір Меркель покласти Nord Stream 2 на стіл політичних переговорів означає суттєву зміну, яка з певністю посилить напругу з Москвою.
Друга зміна в політиці Німеччини щодо Росії походить із більш несподіваного місця — соціалдемократів (СДПН). Ця партія віддавна виступає за м’який підхід до Москви, і це одна з її фірмових ознак. Вони вважають, що політика розрядки з Москвою допомогла зруйнувати Берлінську стіну і відкрити дорогу до об’єднання Німеччини.
Герхард Шредер із СДПН захищав такі аргументи, коли був канцлером Німеччини. Нині він є керівником спостережної ради фірми, яка будує Nord Stream 2, а також «Роснафти» — найбільшого російського виробника нафти.
Його наступники у керівництві СДПН, у тому числі Штайнмайєр і Зігмар Габріель, кожний з яких перебував свого часу на посаді міністра закордонних справ, підтримують подібний курс щодо Росії.
Тим більше несподіваним є те, що новий міністр закордонних справ Німеччини, Хайко Маас із СДПН, зайняв набагато гострішу позицію щодо Росії.
«Коли йдеться про політику Росії, мусимо визнати реалії, — сказав Маас у своєму першому інтерв’ю як міністр закордонних справ. — А вони такі, що Росія все більше відчужує себе, а часом стоїть в опозиції до Заходу. На жаль, Росія стає все більше войовничою».
Така відповідь — це щось небувале в устах провідного політика СДПН. Якщо позиція Мааса є домінуючою в партії, то Німеччину очікує найбільша зміна в політиці щодо Росії за багато останніх років.
«Позиція Німеччини щодо Росії може стати набагато менш амбівалентною протягом найближчого року», — вважає Йорг Форбіг, берлінський співпрацівник Джерман Маршалл Фонду із США.
Але попри все Russlandversteher’и так легко не піддадуться. Потреба захисту німецьких економічних інтересів у Росії становить аргумент проти конфронтаційного підходу до Кремля. Насправді німецька торгівля з Росією є зовсім скромною і становить заледве 2% німецького експорту.
Справжня причина сильної підтримки Москви у Німеччині лежить деінде. Спогади кривавої історії цієї країни з Росією сягають глибоко, посилюючи страх перед можливим збройним конфліктом.
Можливо, це несподівано, але найбільша підтримка Росії спостерігається на території колишньої НДР. Подібно як інші країни Варшавського договору, НДР потерпала від радянського домінування, але за десятиліття багато східних німців виховувались у повазі до культури Росії і мають особисті зв’язки з нею.
Дружнє ставлення до Росії є усталеною політикою як крайньої правої партії «Альтернатива для Німеччини», так і крайньої лівої партії «Ді Лінке». Навіть окремі вільні демократи з Партії вільних демократів останнім часом проявляли русофільство.
Поява Дональда Трампа у Білому домі розворушила глибоко закорінений у Німеччині антиамериканізм. Уже понад дві третини німців вважають, що Трамп становить більшу загрозу для миру у світі, ніж Путін. Це випливає з результатів опитування, проведеного Forsa Institut і опублікованого нещодавно.
Тому навряд чи «розуміючі Росію» так швидко зійдуть із політичної арени Німеччини.

Євген ПЕТРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».