Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Серпень 14, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 20 Червень 2014 03:00

ПОЛІТИЧНА НАПРУГА У БОЛГАРІЇ НА ТЛІ «ПІВДЕННОГО ПОТОКУ»

Rate this item
(0 votes)

10 червня правлячі у Болгарії соціалісти погодилися на оголошення дострокових виборів. Криза коаліції настала в кульмінаційний момент спору Болгарії з Європейською комісією стосовно відповідності законодавству Євросоюзу будівництва болгарського відтинка газопроводу «Південний потік». 

Внаслідок тиску Європейської комісії і посилення критики з боку Сполучених Штатів Америки прем’єр Пламен Орешарський 8 червня оголосив припинення реалізації інвестиції до часу встановлення відповідності процедур реалізації проекту законодавству ЄС.
Виконання цієї обіцянки залежатиме вже від позиції нового уряду. Конфлікт щодо «Південного потоку» збільшив напругу у правлячій коаліції, але її фактичний розпад стався через видимі із самого початку конфлікти та різні політичні стратегії партій на виборах до Європейського парламенту.
Уряд меншості Пламена Орешарського від часу його формування у травні 2013 року був слабим і нестабільним. Болгарській соціалістичній партії (БСП) та турецькому Руху прав і свободи (РПС) у 240-особовому парламенті бракує одного голосу для здобуття більшості. Це прирікало обидві партії на складну парламентську співпрацю з ксенофобською партією «Атака».


БСП і РПС поставили на чолі кабінету безпартійного фахівця, але головні рішення ухвалювали у вузькому колі партійних діячів, які не входили до складу уряду. Вкупі з низкою суперечливих рішень це створювало враження закулісних ігор і ослаблювало суспільну легітимність уряду. Досі, наприклад, невідомі обставини висунення контроверсійного політика БСП і медійного магната Деляна Пеєвського на посаду керівника Державного агентства національної безпеки у травні 2013 року. Швидке відкликання його кандидатури не запобігло вибуху багатомісячних суспільних протестів, які припинилися лише наприкінці минулого року.
Уряду Орешарського не вдалося здобути широкої підтримки попри піднесення соціальних виплат і триразове зниження ціни на енергію. Це показали результати травневих виборів до Європейського парламенту: вони лише прискорили кризу в коаліції. Адже соціалісти отримали один із найнижчих результатів в історії — 19%, натомість РПС завдяки дисциплінованому електорату — високу 17-відсоткову підтримку.
Успіх здобуло опозиційне угруповання екс-прем’єра Бойка Борисова «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» (ГЄРБ), отримавши більш ніж 30-відсоткову підтримку при явці 36%. Вибори довели також зростання популярності нових угруповань — популістської «Болгарії без цензури» (ББЦ — 10%) і правого «Блоку реформ» (БР — 7%).
Безпосередньо після виборів до Європейського парламенту угруповання турецької меншини почало вимагати оголошення дострокових виборів. РПС підкреслює необхідність відновлення суспільної легітимності уряду і хоче повторити добрий результат виборів до ЄП. Партія все частіше займає позицію потенційного коаліціанта правоцентристського ГЄРБ. Соціалісти, які потрапили у глибоку кризу, визнали, що краще провести швидкі вибори і в разі потреби залучити до співпраці ББЦ, замість того щоб зазнавати ризику подальшої втрати популярності.
Додатковим чинником, який прискорив розпад коаліції, був спір Болгарії з Європейською комісією, що стосувався проекту газопроводу «Південний потік». На початку червня Комісія розпочала щодо Болгарії процедуру розслідування порушень законодавства про публічні замовлення при реалізації газопроводу «Південний потік» і звернулася до Софії з проханням припинити будівництво. Угруповання турецької меншини почало тоді посилювати критику соціалістів за конфлікт Болгарії з Європейським Союзом.
Застереження Комісії викликає незрозумілий порядок утворення консорціуму «Південний потік — Болгарія» (50% — «Газпром», 50% — «Болгарський енергетичний холдинг») та непрозорий спосіб визначення консорціумом підрядників при будівництві газопроводу.
Серед них опинився болгарський консорціум «Газпроект Юг» (медіа вказують на зв’язок фірм із болгарською правлячою елітою) та російська фірма «Стройтрансгаз», яку контролює охоплений американськими санкціями Геннадій Тимченко. Вибір «Стройтрансгазу» викликав серйозні застереження американської дипломатії. Американці вимагають застосування санкцій до болгарських фірм, які співпрацюють із російською фірмою.
Заклик Комісії припинити інвестицію став політичним сигналом для Болгарії, щоб та не форсувала будівництва газопроводу з огляду на неврегульовану правову ситуацію проекту. Також можна допустити, що дії Комісії були розраховані на дисциплінування решти держав ЄС щодо дотримання законодавства ЄС при будівництві «Південного потоку». Комісія зазначила проблему дотримання законодавства ЄС при будівництві газопроводу.
З грудня 2013 року триває узгодження відповідності всіх міжнародних договорів, підписаних Росією, з державами, які беруть участь у проекті «Південний потік» (північна нитка — Болгарія, Сербія, Угорщина, Австрія, Хорватія, Словенія; південна нитка — Греція, Італія), законодавству ЄС.
Держави ЄС, які беруть участь у проекті, надали Комісії мандат для проведення перегляду договорів із Росією, але розмови зупинено в рамках санкцій ЄС за дії Росії в Криму (відбуваються лише робочі зустрічі). Тим часом підготовка до початку будівництва була прискорена, незважаючи на агресію Росії в Україні: у березні «Газпром» підписав контракт з італійським Saip вартістю 2 мільярди доларів на встановлення першої морської нитки газопроводу (роботи повинні розпочатись у червні-липні цього року), а у квітні підписав меморандум з OMV про будівництво австрійського відтинка газопроводу. Можливо, що заклик Комісії призупинити будівництво газопроводу та ліквідація тендерних процедур у Болгарії мали зміцнити переговорну позицію України на газових переговорах із Росією.
Лідер соціалістів оголосив проведення виборів у липні цього року, але, враховуючи технічні обмеження і конституційний календар, вони, напевно, відбудуться у вересні. Незалежно від того, чи ГЄРБ прийде до влади, чи (що менш імовірно) відтвориться коаліція з участю соціалістів, не належить очікувати радикальної зміни у питанні підтримки Болгарією газопроводу «Південний потік».
Усі найбільші болгарські політичні партії виступають за швидке будівництво газопроводу, оскільки вважають цю інвестицію економічно корисною і такою, що підвищує енергетичну безпеку держави. Питання узгодженості проекту із законодавством ЄС стало предметом внутрішніх політичних ігор лише під виразним тиском повідомлень про процес розслідування законності інвестиції Європейською комісією. Тому лишається відкритим питання, чи декларація прем’єра Орешарського про зупинку інвестиції буде реалізована.

Петро ПЕТРІВ 

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».