Чимало бойовиків ісламського радикального руху ХАМАС пройшли терористичний вишкіл на сирійській війні та готові використати набутий військовий досвід проти Ізраїлю. Але проблема ще й у тому, що велика ісламська держава Туреччина залишається на ворожих щодо Ізраїлю позиціях. Ердоган не раз публічно звинувачував США та Ізраїль у підтримці проекту створення Курдистану.
Потужним подразником в ізраїльсько-російських відносинах залишається російсько-іранський союз. Ізраїль неодноразово атакував іранські воєнні бази в Сирії, намагаючись зруйнувати шляхи постачання зброї та ресурсів проіранському ліванському шиїтському угрупованню «Хезболла».
Утім, попри всі протиріччя російські та ізраїльські спецслужби досить ефективно взаємодіють у питаннях протидії ісламському тероризму. Але це не скасовує протиріч.
Зокрема, Росія не в захваті від наміру заради переобрання на другий президентський термін Дональда Трампа перевести Посольство США в Ізраїлі в Єрусалим. Саме декларування цього наміру декілька тижнів тому максимально загострило ситуацію в Палестині.
Аби пом’якшити протиріччя, Європейський Союз навіть декларував свою готовність вести переговори про підготовку Угоди про асоціацію з Палестиною. Але досить складно прогнозувати, чи готові палестинці обміняти священний символ, яким для більшості з них є Єрусалим, на переваги від тісніших відносин з Євросоюзом.
Зважаючи на всі ці проблеми, Ізраїль намагається домогтися збереження прямих зв’язків із партнерами, аби гарантувати національну безпеку за умов системної нестабільності на Близькому Сході.
У свою чергу, Володимир Путін, готуючись до президентських виборів 18 березня 2018 року, зацікавлений у мовчазній підтримці Ізраїлю, щоб продемонструвати росіянам і світу відсутність міжнародної ізоляції Росії.
Тому черговий раунд ізраїльсько-російських переговорів дав підстави вважати, що сторони в лімітах реальної політики залишися задоволені одна одною.

Андрій Мартинов