Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 09 Грудень 2016 00:52

Італійська демократія в дії

Rate this item
(0 votes)

4 груд­ня 2016 ро­ку від­був­ся ре­фе­рен­дум що­до змі­ни кон­сти­ту­ції Іта­лії. Сім­де­сят ро­ків то­му у пе­ре­мо­же­ній у Дру­гій сві­то­вій вій­ні Іта­лії та­кож від­був­ся ре­фе­рен­дум що­до ви­зна­чен­ня по­лі­тич­но­го ре­жи­му в кра­їні. 
Іта­лій­ці то­ді про­го­ло­су­ва­ли за ска­су­ван­ня кон­сти­ту­цій­ної мо­нар­хії, яка бу­ла ском­про­ме­то­ва­на спів­іс­ну­ван­ням з ре­жи­мом Бе­ні­то Мус­со­лі­ні, та за­про­ва­джен­ня пар­ла­мент­сько-пре­зи­дент­ської рес­пуб­лі­ки.

Утім, парламент виявився двопалатним, а партійнополітична система країни не забезпечувала стабільності. Тому Італія встановила світовий рекорд кількості змін урядів.

На пальцях однієї руки можна перелічити уряди, які пробули при владі більшу частину відведеного їм конституцією терміну. Звичайно, серед причин такої політичної нестабільності були й особливості впливу мафії на італійську політику.
На початку 90х років стало зрозуміло: або держава самоочиститься і звільниться від мафіозного контролю, або мафія й стане державою. Аби вирішити цю дилему, не корумпована частина італійської судової системи ініціювала проведення операції «чисті руки». Вона стала справжнім політичним землетрусом, який зруйнував партійну систему країни у варіанті, запропонованому конституцією 1946 року, яка набула чинності наступного, 1947го.
Але й після зміни партійнополітичного ландшафту, коли в країні встановилася система «двох коаліцій» — лівоцентристів і правоцентристів, внутрішньополітичної стабільності не додалося. Навпаки, період 2000х — початку 2010х років став часом поділу італійського суспільства на фанатичних симпатиків і антипатиків Сільвіо Берлусконі. Цей найбагатший італієць примудрився виплутуватись із багатьох гучних корупційних скандалів, але «погорів» на амурних справах із розбещенням неповнолітньої марокканської повії.
У 2014 році до влади в Італії прийшов уряд Маттео Ренці, який анонсував широку програму соціальних і політичних реформ. Він досить швидко переконався, що проводити реформи неможливо без зміни політичної системи країни.
На початку 2016 року Ренці ініціював проведення референдуму, домагаючись громадської підтримки своєї ініціативи щодо зменшення впливу верхньої палати парламенту сенату, обмеження вольниці місцевого самоврядування, наділення прем’єрміністра більшими владними повноваженнями. В ході кампанії на підтримку урядового референдуму Ренці наполягав, що італійці мають визначитись із тим, яким вони хочуть бачити місце Італії в Європі.
На думку Маттео Ренці, італійці мали підтримати його в ідеї створення стабільного уряду, здатного проводити назрілі перетворення. Але вже за місяць до референдуму стало зрозуміло, що це голосування дефакто є голосуванням суспільного вотуму довіри або недовіри особисто до прем’єрміністра.
Провідна італійська опозиційна популістська євроскептична партія «П’ять зірок» на чолі з Беппе Грілло закликала громадян голосувати проти урядових поправок до конституції. Це має дати нагоду дострокових парламентських виборів та можливого референдуму про вихід Італії з Євросоюзу. Маттео Ренці розраховував, що такі амбіції популістів мобілізують на його підтримку голоси демократично налаштованих італійців.
Потужну опозицію до урядового варіанта конституційної реформи очолили представники регіональних парламентів, адже реформа відбирає у них більшу частину владних повноважень.
На підтримку урядового варіанта реформи конституції голосував італійський південь, зокрема Сицилія, яка найбільше потерпає від напливу біженців із Північної Африки.
Напередодні голосування на референдумі Маттео Ренці провів у Римі засідання Середземноморського форуму, на якому виступив із пропозицією посилення солідарності країн — членів Євросоюзу у протистоянні міграційній кризі та економічній у зоні євро.
Утім, громадяни Італії на референдумі у неділю, 4 грудня, висловилися проти внесення змін до конституції, запропонованих чинним урядом під керівництвом Маттео Ренці.
Прем’єрміністр Італії визнав провал на референдумі щодо парламентської реформи та оголосив про відставку.
За даними екзитполів, які були оприлюднені одразу після закриття виборчих дільниць, за реформи проголосували від 42 до 46 відсотків, проти висловилися 54–58 відсотків, передає DW.
Явка на референдумі була дуже високою — близько 60 відсотків.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».