Утім, це питання продовжує залишатись, головним чином завдяки російському фінансовому стимулюванню деяких чорногорських політиків, на порядку денному. Зокрема, Росія активно підтримує політичні сили цієї країни, які виступають проти вступу Чорногорії до НАТО. Тому на цих виборах чорногорцям фактично довелося знову визначатись із геополітичним вибором.
Перші скандали у цій найменшій за кількістю населення балканській країні розпочалися ще на етапі підготовки виборів. Міністерство внутрішніх справ Чорногорії відмовилося візувати списки виборців, посилаючись на те, що там багато «мертвих душ» і осіб, які мають подвійне чорногорськосербське громадянство, тому вони не можуть голосувати за новим виборчим законом на парламентських виборах у Чорногорії.
Зрештою, зважаючи на вплив чорногорської опозиції на місцеві органи влади, повністю «вичистити» списки виборців до дня голосування не вдалося. Крім того, неприємний «подарунок» прихильники вступу Чорногорії до НАТО отримали від сусідньої держави — Косова, яка відмовилася від демаркації державного кордону з Чорногорією.
Опоненти проекту вступу Чорногорії до НАТО нагадали, що країна, яка має територіальні суперечки, не може вступити до альянсу. У свою чергу, Росія продовжує дестабілізувати внутрішньополітичне становище в Чорногорії, аби таким чином перешкодити «просуванню НАТО на Балканах».
На фініші виборчої кампанії стало зрозуміло, що правляча Демократична партія Міло Джукановича жорстко конкурує з проросійським Демократичним фронтом. Результат виборів можуть визначити дрібніші політичні партії, які пройдуть до парламенту.
Це означає, що Чорногорія навряд чи матиме стабільний парламент і дієздатний уряд. За таких обставин завершення процедури вступу Чорногорії до НАТО виглядає ледь не єдиною можливістю за результатом цих парламентських виборів зберегти територіальну цілісність країни та її суверенітет.

Андрій МАРТИНОВ