Утім, на тому прем’єрміністр Греції Алексіс Ципрас не заспокоївся і пропонує внести зміни до Конституції Греції. Йдеться про те, щоб президента країни обирав не парламент, а весь народ. Крім того, пропонується встановлення простого пропорційного представництва політичних партій у парламенті, а також обмежено період повноважень депутата двома термінами.
Чимало греків виступили проти пропозиції прем’єрміністраатеїста закріпити у Конституції положення про «релігійний нейтралітет» держави. Зараз у Конституції записано, що «пануючою є релігія Східноправославної Церкви Христової».
Ще більше, аніж пристрасті за конституційним устроєм, греків турбує фінансове питання. Нестабільність, яка намічається в Євросоюзі після британського референдуму щодо виходу з ЄС, знову нервує грецьких кредиторів. Зокрема, найбільший грецький кредитор Німеччина стурбована наслідками міграційної кризи, які негативно впливають на суспільнополітичний клімат у середині Німеччини.
За цих негативних зовнішніх обставин, аби вселити оптимізм у ментальність греків, уряд Алексіса Ципраса дозволив громадянам раз на два тижні знімати з банківських рахунків 840 євро, а не 420 євро, як це було досі. Цей ліміт Центральний банк Греції ввів рік тому у спробі зупинити відтік капіталів. Тоді, побоюючись виходу країни із зони євро, греки близько 15 мільярдів євро переказали на банківські рахунки за кордоном і майже таку само суму сховали у «матрацах» до кращих часів.
Лівий уряд сподівається, що поступове скасування банківських обмежень дасть можливість повернути довіру населення до влади, вселити впевненість у фінансовій стабільності. Це має підвищити ліквідність банківської системи Греції, переконуючи співгромадян, що більше немає загрози стрімкого обвалу всієї державної системи. Утім, поки що радикально змінити емоційний настрій греків не вдається. Але уряд принаймні щось намагається заради цього робити.

Андрій МАРТИНОВ