Зокрема, бойовики «Ісламської держави Іраку і Леванту» взяли на себе відповідальність за масовий теракт у столиці держави Бангладеш — місті Дакка. Дестабілізація становища в цій країні відкриває «Ісламській державі» відразу два стратегічних напрямки на Пакистан та Індію. У цих мусульманських країнах досі є можливості для терористів завдавати несподіваних, але ретельно спланованих терористичних ударів.
Військові події на сирійському фронті також супроводжуються регулярними терористичними атаками, але здається, що значна частина адептів «Ісламської держави» перебралася до азійських мусульманських держав, де наявні соціальнополітичні сприятливі умови (відносна слабкість спеціальних служб, гострота соціальної напруженості, складні міжконфесійні стосунки) для терористичної діяльності.
Але найбільш криваві «жнива» «Ісламська держава» у липні принесла Іраку. Фактично терористичний фронт став відповіддю на певні військові успіхи іракської армії за підтримки американського спецназу під час спроби наступу на «сирійську столицю» «Ісламської держави» — місто Ракка. Утім, самими силами урядової іракської та сирійської армій радикально змінити ситуацію на сухопутній ділянці фронту не вдалося.
Настання суховіїв і рекордної спеки грає на руку «Ісламській державі», яка отримала можливість зализати рани від невдач військової кампанії осені 2015 — весни 2016 років, завербувати нових бойовиків та у всеозброєнні зустріти дії відразу двох антитерористичних коаліцій на чолі з Росією і США. Причому розбіжності між Москвою і Вашингтоном та їхня запекла конкуренція на Близькому Сході максимально сприяють виживанню терористичних структур «Ісламської держави Іраку і Леванту».
Наразі вони намагаються дестабілізувати інші мусульманські країни, аби максимально посилити там свої ідейнополітичні позиції з метою продовження «священної війни» за створення глобального халіфату. Цей процес фактично структурувався за регіональними ознаками: Європа, Близький Схід, російські мусульманські республіки та азійські мусульманські держави стали ланками в процесі плетіння мережі глобальної ісламської терористичної держави.
Відносний успіх цих зусиль обумовлений розділенням сил, які діють проти «Ісламської держави» не системно, а зважаючи передусім на власні інтереси, які не завжди піддаються досягненню компромісів. Тому «Ісламська держава» дедалі частіше нагадує казкового змія Горинича, якому відрубають одну голову, а на її місці виростають нові.
Андрій МАРТИНОВ
