Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 20 Травень 2016 02:31

Російські мотиви панамських паперів

Rate this item
(0 votes)

З 3 квіт­ня Між­на­род­ний кон­сор­ці­ум жур­на­ліс­тів-роз­слі­ду­ва­чів (ICIJ), Про­ект до­слі­джень ко­руп­ції і ор­га­ні­зо­ва­ної зло­чин­но­сті (OCCRP) та не­за­леж­ні ме­діа, які спів­пра­цю­ють із ни­ми (зок­ре­ма, ро­сій­ська «Но­вая Га­зе­та»), опуб­лі­ку­ва­ли се­рію ма­те­рі­алів на те­му ви­ко­рис­тан­ня оф­шор­них зон пуб­ліч­ни­ми осо­ба­ми з ба­га­тьох кра­їн для — ін­ко­ли не­ле­галь­них — фі­нан­со­вих обо­ру­док. Во­ни бу­ли опра­цьо­ва­ні на ос­но­ві ма­со­во­го ви­то­ку да­них (11,5 міль­йо­на до­ку­мен­тів за 1977–2015 ро­ки) із за­ре­єс­тро­ва­ної у Па­на­мі ад­во­кат­ської кон­то­ри Mossack Fonseca.

Досі опубліковані матеріали (переважно скорочення доступних журналістам матеріалів із відповідними коментарями і висновками) стосуються 20 громадян Росії: бізнесменів, політиків і державних чиновників та членів їхніх сімей, частина з яких належить до близького оточення Володимира Путіна. У переважній більшості вони не містять безпосередніх або однозначних висновків про порушення ними законодавства. Поставлені журналістами тези про участь президента Путіна у нелегальних або сумнівних діях спираються на здогадках.

Найсерйозніший матеріал, який посередньо зачіпає президента Росії, стосується зареєстрованого в офшорах капіталу його близького друга, відомого віолончеліста Сергія Ролдугіна (хресного батька старшої дочки Путіна). На думку авторів, він лише формальний власник фінансових активів, а справжнім бенефіціантом є Путін.
Згідно з опублікованими матеріалами маєток Ролдугіна складається з кількох фірм, через які проходять мільярди доларів, а до фінансових операцій долучаються головні російські олігархи (зокрема, близькі до Путіна брати Аркадій і Борис Ротенберги чи Сулейман Керімов).
Доходи надходять від нелегальних або сумнівних операцій, метою яких є виведення за кордон значних ресурсів, які часто походять із публічних грошей. Вони полягають у наданні російськими державними банками фіктивних кредитів для фірми Ролдугіна, зареєстрованої в офшорі, а також у фіктивному обігу акцій великих державних фірм (у тому числі концерну «Роснефть»).
Інший описаний механізм виведення грошей за кордон — це надзвичайно вигідні контракти для Ролдугіна (фактично — дарування). У процедурі беруть участь державні банки («Сбербанк», «Внешторгбанк»), а також приватний банк «Россия», на який накладено санкції у 2014 році.
Доходи від таких операцій нерідко знову інвестуються у Росії, в основному на закупівлю часток акцій у стратегічних фірмах (зокрема, Video International — акула рекламної галузі, автомобільні концерни «КамАЗ» чи «АвтоВАЗ») та, зокрема, в елітну нерухомість президента. Фактичним власником активів мав би бути Путін, хоча формально вони зареєстровані на прізвища його найближчих друзіволігархів.
Матеріали, які компрометують найвищих членів російської еліти, публікуються регулярно. Як і Panama papers, вони стосуються збагачення осіб із близького кола Путіна на нелегальних фінансових операціях, розкрадання державного майна, тісних зв’язків високих чиновників і їх родин з олігархами.
Серед них на увагу заслуговують, зокрема, програма ВВС «Секретні багатства Путіна» з січня 2016 року та інформація ще з початку президентської кар’єри Путіна на тему наявної у нього елітної нерухомості. Публікації Panama papers безпосередньо наступили після компрометуючих для Кремля повідомлень у березніквітні 2016 року. Вони стосувалися близького співпрацівника Аркадія Ротенберга і Григорія Баєвського, які передали дорогу нерухомість жінкам, пов’язаним із Володимиром Путіним (зокрема, його дочці Катерині).
На тлі попередніх повідомлень цінність Panama papers полягає передовсім у виявленні нових учасників операцій (у першу чергу це Ролдугін), деталей фінансових операцій, а також фактографії (дати, прізвища, дані фірм). Опубліковані матеріали компрометують здійснювану російською владою кампанію на користь так званої деофшоризації (зокрема, закон, ухвалений у 2013 році про заборону мати рахунки у закордонних банках для державних чиновників та їх родин) та антикорупційну кампанію (її найновішим проявом є затвердження 1 квітня Національного плану протидії корупції на 2016–2017 роки).
З реакції Москви, яка мала місце щодо публікації матеріалів, належить зробити висновок, що виток стурбував оточення Путіна. Про це свідчать безпрецедентні висловлювання речника Кремля Дмитра Пєскова (28го і 31 березня). Він застеріг щодо «інформаційної війни», яку затіяли проти Путіна, назвавши її спробою дестабілізації ситуації у Росії і дискредитації керівництва держави напередодні парламентських виборів у вересні 2016 року.
Коментарі після публікацій (досі своє ставлення до неї висловили Дмитро Пєсков, голова «Внешторгбанка» Андрій Костін, міністр економіки Олексій Улюкаєв і представник Аркадія Ротенберга) та реакція офіційних медіа підкреслюють суб’єктивність матеріалу. Сполучені Штати нібито вкотре прагнуть дискредитувати Росію на момент відбудування нею сильної міжнародної позиції, зокрема завдяки «успіхам» у Сирії, а також до компрометації Володимира Путіна у контексті президентських виборів 2018 року.
Публікація хоча і б’є по іміджу російської влади (передовсім на міжнародній арені), наразі не становить серйозної політичної загрози для Кремля значною мірою через непрямий характер звинувачень на адресу Путіна. Найпевніше — як і попередні публікації цього типу — вони не викличуть ширшого резонансу у російському суспільстві, яке розглядає корупцію як неминуче системне явище.
Не можна натомість виключити, що вони створять атмосферу для розширення списку громадян Російської Федерації (особливо з оточення Путіна), які підлягатимуть західним санкціям. Відкритим залишається і питання про зміст ще не оприлюднених матеріалів, а також можливі наслідки для Росії «панамського» слідства, які будуть здійснюватись в інших країнах.
Євген ПЕТРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».