Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Сiчень 21, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 20 Травень 2016 02:19

Віденська дипломатія

Rate this item
(0 votes)

16 трав­ня 2016 ро­ку у Від­ні прой­шли пе­ре­го­во­ри між пре­зи­ден­том Азер­бай­джа­ну Іль­ха­мом Алі­євим та пре­зи­ден­том Вір­ме­нії Сер­жем Сар­гся­ном за по­се­ред­ни­цтва Ор­га­ні­за­ції з без­пе­ки і спів­ро­біт­ниц­тва в Єв­ро­пі. Ува­га до цих дип­ло­ма­тич­них зу­силь обу­мов­лює­ть­ся на­сам­пе­ред не­дав­нім за­гос­трен­ням вій­сь­ко­во-по­лі­тич­ної си­ту­ації нав­ко­ло На­гір­но­го Ка­ра­ба­ху.

Військові експерти вважають, що декілька днів перестрілок на початку травня фактично стали азербайджанською розвідкою боєм. Наразі сторони формально повернулися до режиму припинення вогню, умови якого були погоджені ще 1994 року.
Але відтоді ворогуючі сторони ні на крок не просунулися шляхом остаточного залагодження конфлікту. Внаслідок цього конфлікт навколо Нагірного Карабаху перетворився на класичний приклад замороженого конфлікту. Правда, від того напруження в регіоні підтримується самим фактом наявності такого неврегульованого конфлікту.
Безпосереднім результатом недавнього загострення конфронтації між Баку та Єреваном стали прямі вірменські загрози визнати незалежність Нагірного Карабаху.

Досі проти цього виступала найближча союзниця Вірменії — Росія, яка вважала, що такий крок Єревана може стати поганим прикладом для решти гарячих точок на пострадянському просторі.
Утім, після російськогрузинської війни у серпні 2008 року Кремль сам визнав незалежність Південної Осетії та Абхазії, проте стримував Єреван від аналогічного кроку стосовно Нагірного Карабаху.
Звичайно, формальноправове невизнання Вірменією незалежності Нагірного Карабаху не змінює фактичного включення цієї території до вірменського військовополітичного, культурного і політичного простору. Водночас досі «невизнання» Нагірного Карабаху залишало відкритими можливості для переговорів за посередництва ОБСЄ. На такому сценарії розвитку подій наполягає зараз головуюча в ОБСЄ Німеччина.
На нинішньому раунді віденських переговорів німецькі дипломати запропонували збільшити кількість спостерігачів ОБСЄ вздовж лінії розмежування азербайджанської і вірменської армій. Зважаючи на конфлікт на Донбасі, де ОБСЄ також представлена місією спостерігачів, важливим є перехресне використання досвіду врегулювання цих конфліктів, аби помилки одного способу врегулювання не копіювались в іншому конфлікті. Адже присутність місії ОБСЄ вже стає симптомом того, що ворогуючі сторони налаштовані перенести конфлікт у площину заморозки.
В обох конфліктах (на Донбасі і в Карабаху) Росія зацікавлена у такій заморозці, яка залишає за російською стороною важелі впливу на «непідконтрольні» Азербайджан і Україну. Звичайно, Азербайджан і Україна у своїх діях щодо можливого силового варіанта вирішення проблеми відновлення своєї територіальної цілісності вимушені зважати на позицію ОБСЄ. Остання вважає за краще заморозити конфлікти, бо прийнятних способів їхнього швидкого врегулювання, враховуючи непримиренні конфлікти інтересів, немає.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».