Відразу російські пропагандисти завели мову про те, що базу протиракетної оборони можна за бажання використати як інструмент забезпечення превентивного ядерного удару по Росії. У відповідь Кремль пригрозив збільшити кількість мобільних установок з ядерною зброєю «Ярс».
Правда, комічності цій загрозливій заяві додав інцидент із Володимиром Путіним. Йому хотіли у найкращому вигляді показати «нові зразки» російської військової техніки. Однак за спроби відкрити двері одного з броньованих автомобілів у нього відпала ручка вхідних дверей. Увагу від цього інциденту російські пропагандисти оперативно спроектували на початок будівництва ще однієї бази системи протиракетної оборони на території Польщі.
Цю базу НАТО планує побудувати та ввести в дію до 2018 року. Причому у польському випадку Кремль отримав унікальну нагоду представити цю подію у вигляді чергової змови «підступного блоку НАТО» проти Росії.
Якщо у випадку з румунською базою ще можна допустити ймовірність її використання проти нестабільних режимів на Близькому Сході, то майбутня польська база самим своїм розташуванням у 200 кілометрах від російського анклаву Калінінград свідчить про можливого противника.
Це викликало чергову хвилю антипольських настроїв у Кремлі. Адже там також розуміють, що, вибудовуючи систему протиракетної оборони, НАТО фактично превентивно захищається від імовірності нестабільності у самій Росії.
У питаннях безпеки краще перегнути палицю, аніж пропустити нехай і гіпотетичну загрозу. Приведенням російських ядерних стратегічних сил у стан боєготовності на етапі анексії Криму Путін сам дав привід НАТО замислитися над проблемою відповідальності російської політичної еліти, особливо за кризових часів.
Отже, практична реалізація проекту створення американської системи протиракетної оборони Європи не тільки зберігає визначальний вплив США на безпеку Європейського Союзу, а й стимулює черговий виток гонки ракетноядерних озброєнь. Оскільки маючи такого сусіда, як путінська Росія, порох зажди варто тримати сухим.
Андрій МАРТИНОВ
