Цьогорічним лауреатом Нобелівської премії миру стала маловідома широкому загалу туніська громадська організація, яка організувала переговорний процес між різними політичними силами цієї країни. Менш ніж за місяць, 10 грудня 2015 року, в день народження Альфреда Нобеля, тунісці отримають цю заслужену нагороду.
Слід зазначити, що традиційно претендентів на цю найбільш резонансну нобелівську премію була понад сотня. Нагадаємо, що серед таких претендентів називалися активіст руху «Вікілікс» Джуліан Ассанж, один із його джерел інформації — колишній співробітник найтаємничішої спецслужби Сполучених Штатів Америки «Агентства національної безпеки» Едвард Сноуден, навіть бундесканцлер Ангела Меркель.
Ассанжу пропонували вручити премію за його роль у досягненні «глобальної гласності», Едварду Сноудену — за розкриття механізмів стеження американських спеціальних служб фактично за кожним мешканцем планети Земля.
Ангелі Меркель пропонували вручити премію миру за її роль у врегулюванні ситуації на Донбасі в мінському форматі та за згоду на прийняття рекордної кількості біженців із країн Близького Сходу.
Нагородження тунісців викликало у шведській пресі досить жваву дискусію. Опозиційна шведська соціал-демократична преса вважає, що нагороджувати посередників у врегулюванні громадянської війни в Тунісі, попри символічну «красу» такого рішення, зважаючи на актуальність досягнення миру й стабільності на Близькому Сході, є передчасним. Зрештою, після серпневого теракту на одному з туніських курортів, який скоїв активіст місцевої ланки «Ісламської держави», у Тунісі було запроваджено надзвичайний стан. Тобто насправді внутрішній конфлікт не розв’язано, а лише заморожено. Тому й цьогорічного лауреата Нобелівської премії миру можна вважати нагородженим авансом.
Андрій МАРТИНОВ
