Другий рік поспіль російський уряд скорочує інвестиції, припинивши фінансування великих інфраструктурних проектів, спостерігаються великі коливання попиту і висока ціна капіталу.
Відсутність рецесії у Росії свідчить про швидкі правильні рішення зі стабілізації економіки Центрального банку і уряду РФ, але вплив названих подій стане більш відчутним лише наприкінці поточного року. Вперше з 2009 року знизився рівень споживання внаслідок падіння реальних доходів і зарплат. Дешевий рубль теоретично дає шанс для торговельної експансії багатьох російських підприємств, але структурні неузгодженості і розбалансованість у поєднанні з високими коштами залучення закордонних інвестицій та кредитів роблять її практично неможливою.
Вплив економічних санкцій проти Росії буде довготривалим. Як показує аналогічний міжнародний досвід, санкції можуть навіть змінити структуру російської економіки і перспективу інтеграції Росії з рештою світу. У тривалій перспективі також не вдасться нейтралізувати вплив низьких цін на нафту та економічних санкцій. Головною середньостроковою загрозою, на думку експертів, є недостатні інвестиції та брак доступних кредитів. Зменшення безпосередніх закордонних інвестицій загальмує трансфер технологій та інновацій, які мають критичне значення для економічного зростання, і ще більше зруйнує скромний потенціал РФ.
А з іншого боку, Центральний банк Росії зменшив головну процентну ставку з 14 до 12,5%. Це вже третя подібна знижка у цьому році після драматичного підвищення на 6,5% у грудні 2014 року для порятунку рубля від девальвації і боротьби з інфляцією. За офіційними повідомленнями, статистика першої половини року показує зупинку зростання цін і стабілізацію рівня інфляції. Зростання цін і споживчих послуг зупинилося на рівні 16,5%, що означає зниження порівняно з першими місяцями року на 0,4%. Центробанк Росії прогнозує річну інфляцію у річному виразі нижче 8%, а у 2017-му не більше 4%.
Рішення про зниження облікової ставки приведе до зниження вартості російської валюти, вважає Анна Кокорєва, аналітик російського брокера «Альпарі». Це, у свою чергу, зменшить імпорт. «Імпортні товари і технології будуть дорогими і треба буде шукати вітчизняні еквіваленти, що стимулюватиме попит на російські продукти», — сказала Кокорєва.
Зниження головної облікової ставки дозволить банкам знизити відсотки на кредити в середньому на 2–3%. Як говорить аналітик брокера FBS Кіра Якутенко: «очевидно, що бізнес почуватиметься краще. Але головна процентна ставка у 12,5% усе ще завелика. Зокрема, у Китаю вона становить майже 5%». Найближчими місяцями ЦБ Росії продовжить зниження облікової ставки, може навіть до рівня 10%.
Президент РФ Володимир Путін оголосив, що російська економіка відбилася від дна і вже розпочався процес її адаптації до санкцій. Російський економіст, професор Московської вищої школи економіки і співробітник Лондонського центру досліджень економічної політики (Centre for Economic Policy Research, CEPR) Костянтин Сонін вважає, що санкції були розраховані на те, щоб вплинути на Росію у тривалій перспективі, а не на нинішню економічну ситуацію. «Те, що сталось із російською економікою і рублем наприкінці минулого року, є результатом падіння світових цін на нафту, а санкції лише посилили їх вплив, бо коли з початку року зросла ціна на нафту і ситуація трохи поліпшилася, рубль компенсував частину втрат».
Прогноз, що Кремль при нинішніх цінах на нафту буде змушений проїдати свої резерви, яких вистачить на 1,5–2 роки, Сонін прокоментував так: «Резервів може вистачити і на 10 років. Проїдання резервів — це політичне питання. Можна відразу проїсти — просто віддавши їх «Роснафті», яка дуже неефективно управляє грошима. А можна також розкласти це в часі на 10 років. Треба пам’ятати, що Росія має великий потенціал для зменшення бюджетних витрат, наприклад можна було б спокійно скоротити військовий бюджет на 50%. Це — великі гроші, яких із запасом вистачить на поліпшення добробуту всіх пенсіонерів. Натомість чи будуть прийняті подібні рішення — невідомо. Безумовно, що російське керівництво розглядає варіант ухвалення рішень, спрямованих на поліпшення бюджетної ситуації».
Російський економіст також розглянув питання економічної ізоляції Донбасу Україною. Як він вважає, «такі рішення приймаються з точки зору закордонної політики або військових проблем. Можна тільки припускати, що якби останні 25 років економічний розвиток України був ефективнішим, то не було би нині проблем Криму і Донбасу».
Коментуючи останній, складний для «Газпрому» рік, Сонін переконаний, що «останні 10 років Росія вела у газовій сфері абсолютно безвідповідальну політику. Замість формування репутації відповідального партнера «Газпром» виконував роль інструменту геополітичного впливу. Росія не стала завдяки цьому більш впливовою, зате зазнала економічних втрат. «Газпром» зможе розвиватись, якщо відмовиться від попередньої політики і перейде до бізнесу».
Поза всяким сумнівом, російська інформаційна і психологічна війна разом із негласними діями в Європі спрямована на руйнацію єдності і солідарності Заходу щодо агресії Росії проти України. Організація російськими медіа кампанії проти Ангели Меркель, зокрема у контексті допомоги німецької розвідки американському Агентству національної безпеки у стеженні за європейськими політиками та інституціями, може розглядатись у ширшому контексті: йдеться про підвищення ставок для німецького канцлера у грі за Україну і серйозне політичне ослаблення Німеччини, від позиції якої залежить міжнародна політика всього Євросоюзу і економічні санкції проти Росії.
Євген ПЕТРЕНКО