Правляча в країні партія «Сіріза» повідомила греків, що Євросоюз і МВФ вимагають подальших скорочень бюджетних видатків, мінімізації економічного суверенітету країни, розпродажу на аукціонах її островів. Тобто вимоги кредиторів не просто б’ють по кишені греків, а й завдають моральної травми національній гордості нації. Адже у випадку прийняття вимог кредиторів Алексіс Ціпрас не тільки порушить свої передвиборчі зобов’язання щодо перегляду антисоціальних умов кредитування Греції, а й поставить хрест на сподіваннях назбирати достатньо фінансових ресурсів для швидкого виведення економіки Греції з кризи.
У разі проведення 5 липня референдуму його результат є абсолютно прогнозовано негативним для кредиторів, тому директор МВФ Крістін Лагард заявила, що референдум «не має сенсу, бо навіть у разі згоди на умови кредиторів програма кредитування буде закінчена 30 червня». Фактично фінансово-політичні ігри навколо проблеми обслуговування грецького боргу вже спровокували найбільшу в історії Монетарного союзу ЄС кризу. Ймовірність вимушеного виходу Греції із зони євро набагато більша, ніж імовірність хоча б часткового списання її боргів.
Слідом за Грецією майже зі стовідсотковою впевненістю можна буде говорити про вихід із зони євро грецької частини Кіпру. У такій ситуації можна очікувати перехідного періоду після дефолту Греції, який має забезпечити її перехід на стару національну грошову одиницю — драхму. Звичайно, цей сценарій не надто потужно вдарить насамперед по німецьких банках — кредиторах Греції. Адже борги нікуди не подінуться, просто грецький уряд отримає у свої руки суверенний інструмент грошово-фінансової політики, який не буде залежати від курсової політики Європейського центрального банку. Повернення до «дешевої» грецької драхми вже за рік може оздоровити грецьку економіку, якщо цьому ніхто не заважатиме.
Інша справа, що дуже ймовірний вихід Греції із зони євро матиме гучні наслідки для Монетарного союзу загалом, тому що аналогічні до грецьких кредитно-фінансові проблеми мають Італія, Іспанія, Португалія. Польща сто разів подумає, перш ніж входити до зони євро. Велика Британія отримає додатковий аргумент, аби 2017 року таки провести референдум про вихід з ЄС, хоча й не факт, що більшість британців проголосує за таке ризиковане рішення.
Однак і німецькі економісти не вбачають у цьому нічого трагічного. Неминуче здешевлення євро стимулюватиме німецький експорт, який помітно зменшився на тлі європейських економічних санкцій щодо Росії. Ймовірне очікування зростання експортного потенціалу країн зони євро, насамперед Німеччини і Франції, не викличе бурхливого захоплення у США, оскільки здорожчення американського долара до євро може покінчити з 18 місяцями економічного зростання у США якраз напередодні старту президентської виборчої кампанії 2016 року.
Турбуленції у зоні євро може використати й Росія, аби після січня 2016 року попри невирішеність суперечок з Україною домагатися зняття із себе європейських економічних санкцій. На превеликий жаль, можливий вихід Греції із зони євро негативно позначиться на кредитних рейтингах України. Також прикро, що вся ця сумна історія навряд чи стимулюватиме радикальний перегляд правил кредитування на зразок реформ, які провів античний грецький герой Солон. Заради оптимістичного майбутнього він списав борги з давніх греків. Але Солону не треба було мати справу із зажерливим світовим олігархатом.
Андрій МАРТИНОВ
