Особливої уваги заслуговує інтерес авторів доповіді до подій за межами Польщі. Йдеться передовсім про український контекст і пов’язані з ним спроби подачі найскладніших сторінок спільної історії з метою ускладнення українсько-польських відносин.
Водночас спецслужби Росії консолідують проросійські середовища в Польщі — вони задіяли всі, досить різноманітні за політичними та суспільними ознаками, групи впливу. Висловлювання з явною підтримкою політики Кремля неодноразово з’являлися навіть у провідних медіа. Спроби промивання мізків поляків не обмежилися підтримкою проросійських експертів чи журналістів: на ринку медіа з’явилася також відверто прокремлівська пресова агенція «Спутник». Вона співпрацює з радіо легіонерів «Хобби», яке на підставі комерційного договору транслює передачі польською мовою, але створені в Росії.
Активність російських спецслужб була особливо помітною під час ключових подій в Україні: вона стосувалася передовсім суспільних медіа, у яких з’являлися коментарі і записи одноманітної конструкції. Але комунікація, яка відбувалася за одним шаблоном, дозволила ідентифікувати багато фіктивних рахунків (які не існують у світі реальних власників), що використовувалися для координованих медійних акцій на інтернет-форумах, Твіттері чи у Фейсбуку.
«Спецслужби Росії також здійснювали лобізм на користь російських суб’єктів на польському ринку» — напевно, це найважливіша цитата доповіді. Новий інструмент, яким став лобізм, використовується Службою зовнішньої розвідки Росії та військовою розвідкою — ГРУ. У 2014-му Польща відчула на собі всю гаму подібних дій. Першим прикладом є справа Acron’у — приватної російської фірми, яка намагалася взяти під свій контроль комбінат «Азоти». У цій справі з’явилися дві фази активності.
Перша — це так звані наступальні м’які дії — з комерційним використанням суто політичних відносин (у тому числі залучення як лобіста колишнього президента Польщі). Іншими словами, це була спроба зондування, а потім «виходу» — читай досягнення позитивного рішення щодо можливості участі капіталу фірми Acron у комбінаті «Азоти».
Друга фаза — це наступальні дії, які полягають у комбінації спроби ворожого захоплення підприємства з одночасним примусом до корисних рішень за допомогою певних інструментів за межею закону.
І тут виникає запитання: що спільного має економічний лобізм з розвідувальною діяльністю? Справа має очевидне політичне підґрунтя — не тільки економічне.
Натомість у розвідувальному вимірі це, передовсім, тест дієздатності держави в певних умовах внутрішнього і зовнішнього тиску, випробування стійкості фігурантів на стрес, вивчення можливості комерційної співпраці з окремими особами чи, врешті, на кінці причинно-наслідкового ланцюга — організація спроб вербування визначених осіб. Варто звернути увагу на широту здійснюваних дій, які вимагають координації і відповідного забезпечення.
Але випадок Acron’у — не єдина форма тестування структур держави, хоча найбільш відома. Інші, які не поступались їм за розмахом, відбувались у секторі ядерної енергетики, електроенергетики, однак їх деталі залишаються таємними. У випадку енергетики окрему категорію становлять сфери торгівлі і транспортування стратегічної сировини: нафти і газу. У публічній сфері спостерігалися спроби дестабілізації фундаментальних енергетичних інвестицій з умілим використанням польського законодавства публічних тендерів.
Проблема сланців становить окреме дослідження. Росія здійснює широкий фронт дій (медіа, лобізм, політика) на європейському рівні, метою яких було торпедування можливості видобутку газу зі сланців. У Польщі спостерігалися спроби активного впливу на законодавчу діяльність парламенту. Це зацікавлення значно виходило за межі моніторингу парламенту, з використанням осіб, які діяли для спецслужб Російської Федерації.
Росія веде розвідувальну діяльність глобального характеру. Ситуація в Україні, переговори на тему торговельного договору Євросоюз — США та динамічні зміни на енергетичному ринку (зростання видобутку зі сланців, різка зміна ціни на нафту) — ці всі теми визначають рівень активності російських спецслужб у Європі. Складно передбачити, що при нинішньому підході політиків до завдань контррозвідці вдасться значно виправити результати на цій ділянці.
Зрештою, досить проаналізувати бюджет АБВ: протягом останніх років він не зазнав змін і становить у межах 500 мільйонів злотих. Тож квоти залишаються незмінними, попри зростання масштабу очікувань і завдань, поставлених перед АБВ. Крім російського напрямку, ще існує активність мусульманських терористичних угруповань, у чиїх планах Польща відіграє певну роль.
Зросла загроза кіберпростору. У 2014 році зафіксовано понад 12 тисяч випадків інцидентів і нападів на урядову інформаційну інфраструктуру: аж 7,5 тисячі з них становлять фактичну спробу втручання.
АБВ звертає увагу, що зросла не тільки кількість нападів, а і їх якість — тобто напади характеризуються посиленою наполегливістю, є довготривалими і здійснюються сучасними високотехнологічними інформаційними інструментами. Основними цілями цих нападів залишаються урядові ресурси і енергетика.
Євген ПЕТРЕНКО