Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Квiтень 15, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 29 Травень 2015 01:16

Македонський вузол Балканських проблем

Rate this item
(0 votes)

Ма­ке­до­нія пе­ре­бу­ває на чер­го­во­му гео­по­лі­тич­но­му роз­до­ріж­жі: остан­ні­ми тиж­ня­ми кра­їну ли­хо­ма­ни­ли де­мон­стра­ції про­ти чин­но­го прем'єр-міністра Ні­ко­лая Гру­єв­ські або на йо­го під­трим­ку. Аби вга­му­ва­ти при­страс­ті, Єв­ро­пей­ський Со­юз дня­ми за­про­сив Ні­ко­лая Гру­єв­ські і лі­де­ра опо­зи­ції Зо­ра­на За­єва до Брюс­се­ля. По­ки що шал ву­лич­них де­мон­стра­цій вда­ло­ся вга­му­ва­ти, але до роз­в’язан­ня проб­лем цієї бал­кан­ської кра­їни ще да­ле­ко.

Доля Македонії у ХХ столітті виявилася дуже суперечливою. За результатами Балканських війн 1912–1913 років «Велика Македонія» була поділена на той час між Королівством Сербії і Королівствами Болгарія і Греція. Відтоді болгари вважають македонців болгарами, а греки не погоджуються з назвою цієї країни, яка є тотожною назві грецької провінції.


Після створення Югославії гострота македонського питання була знята до 1991 року, коли Соціалістична Федеративна Республіка Югославія розпалася, й повернулася проблема самої назви Македонії. Греція досі не визнає Республіку Македонія, наполягаючи на зміні її назви. На порядку денному залишаються різні назви — від колишньої югославської «Республіка Македонія» до «Республіка Скоп’є» (за назвою столиці цієї держави).
Навесні 1993 року Організація Об’єднаних Націй направила на сербсько-македонський кордон миротворців. Їм тоді вдалося запобігти поширенню конфлікту на землі Македонії, тоді як тривали спочатку сербсько-хорватська, а потім боснійська війни. Однак найбільшим випробуванням для Македонії стала косовська криза 1998–1999 років. Фактичне відокремлення Косова від Сербії у червні 1999 року максимально загострило проблему статусу албанської меншості, яка проживає на косовсько-македонському кордоні. Ще більше напруженості додало проголошення 18 лютого 2008 року незалежності Косова. Албанська меншість у Македонії тоді домоглася власного представництва у парламенті та своєї національно-культурної автономії.
Своєю чергою, Євросоюз, який наполягав на досягненні компромісу між албанською меншістю і слов’янською більшістю населення Македонії, відплатив за це визнанням Македонії потенційним кандидатом на вступ. Однак серйозною проблемою для Скоп’є залишилася радикальна частина албанського суспільства, яка виступає за створення «Великої Албанії», що має об’єднати під дахом однієї держави всіх албанців Балкан.
Не менш складним випробуванням для прем'єр-міністра Ніколая Груєвські стали зовнішньополітичні питання. Зокрема, він відхилив ініціативу Євросоюзу приєднатися до економічних санкцій щодо нинішнього російського керівництва. Навпаки, Македонія декларувала намір співпрацювати з «Газпромом» у побудові гіпотетичного газопроводу «Турецький потік». Ці факти стали підставою для російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова тлумачити загострення внутрішньополітичної боротьби за владу в Македонії як «чергову спробу завдати удару інтересам Росії».
Отже, навколо Македонії зійшлися суперечливі інтереси Євросоюзу, Росії, США, які намагаються впливати на внутрішньополітичну розстановку сил у Скоп’є. Водночас послаблення внутрішнього порядку в Македонії підважує проект її відносно швидкого вступу до Євросоюзу і НАТО та продовжує небезпечний для європейської безпеки процес хаосу й невизначеності.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».