Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Грудень 02, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 08 Травень 2015 12:13

Росіяни програли

Rate this item
(0 votes)

Ві­до­мий ро­сій­ський жур­на­ліст Олег Ка­шин на­пи­сав в од­ній зі сво­їх остан­ніх ста­тей: «По­чи­на­ючи вій­сь­ко­ву аван­тю­ру на Схо­ді Ук­раї­ни, Ро­сія при­рек­ла се­бе на по­раз­ку. Жит­тя на Дон­ба­сі ні­ко­ли не бу­ло ро­же­вим, але ро­сій­ська дер­жа­ва пе­ре­тво­ри­ла Схід Ук­раї­ни на па­ла­ючу Чеч­ню. Дійш­ли до До­нець­ка і Лу­ган­ська... І жод­ним чи­ном Мос­ква не змог­ла об­ґрун­ту­ва­ти свої дії».

Кашин прямо заявив, що конфлікт з Україною і всім Заходом Росія програла. І хоча ми продовжуємо перебувати в шоку після подій річної давності, в нашій частині світу з’являється все більше доказів того, що Володимир Путін і росіяни вже стали лузерами. Про це свідчить і зменшення інтенсивності військових дій на Сході України. Глибокий аналіз дозволяє помітити ще кілька ключових ознак програшу росіян, навіть якщо вони наважаться на нове загострення військового протистояння з Україною.


Росіяни показали в Україні, що на сучасній війні однаково важливо мати як артилерію, снайперів і численне гарматне м’ясо, так і підрозділи психологічної війни. Зрештою, весь конфлікт на Сході України — це велика психологічна операція, у якій жорстокі сутички на окупованих територіях є тільки інструментом.
Уперше у такому масштабі Кремль задіяв свою пропагандистську машину ХХІ століття, яку складають не тільки спеціалісти-дипломати з брехні прямо в очі і творці брехливої інформації з таких медіа, як Russia Today, NTV чи порталу Sputnik. Росія також показала свій потенціал у мережі, яку заполонили пропутінські коментарі, масово сфабриковані у центрах кібернетичної війни у Петербурзі і Казані.
Однак уже з квітня хвиля одіозних путінських тролів та курйозних коментарів не тільки у російськомовних і українських джерелах, а навіть в іноземних, спала і, здається, в мережі залишилися тільки фанатичні росіяни, яких удалося заразити вірусом кремлівської геополітики. Те ж саме діється у підконтрольних владі медіа: вони перестали повторювати плани ядерного бомбардування Вашингтона і не розраховують часу, потрібного російським танкам для походу на Варшаву і Берлін. А вереск навколо байкерів із групи «Нічні вовки» було чути хіба що в Росії, європейці навіть не здогадуються про їхнє існування.
Російська проблема в тому, що на війну з Україною і нову холодну війну із Заходом Володимир Путін повів свій народ в той час, коли почав падати курс рубля, і головним чином через стагнацію російської економіки, яка не дуже швидко росла навіть тоді, коли відносно вільно співпрацювала з найважливішими партнерами з усього світу.
Якби це була єдина проблема Росії, відповіддю на неї могло б стати відновлення контактів із Заходом, який охоче підтримав би, зокрема, нові інвестиції, на брак яких нарікав недавно російський віце-прем’єр Аркадій Дворкович. «Відсутність нових інвестицій є тим, що найміцніше б’є по російській економіці», — щиро заявив кремлівський політик.
Утім, ще довго ніхто не буде вкладати в російську економіку ні долари, ні євро, ні єни. Тож росіянам залишається тільки «різати» бюджет. Ще під час роботи над бюджетом 2015 року залишилися тільки дві сфери без обмеженого фінансування, але відразу після першого кварталу скорочення оголошено навіть у пенсійному забезпеченні і соціальній допомозі для найбідніших, а пізніше — і у витратах на оборону.
Санкції як діяли, так і продовжують діяти. Більшість європейських держав зовсім не обмежилися ними і черговими виразами співчуття. Російські дії на Сході України змусили НАТО в Європі рішучіше відреагувати на потенційну загрозу. Віднедавна про приєднання до альянсу, значно сильнішого від російської військової махини, почали думати навіть держави, які воліли залишатися поза рамками НАТО. Дії Росії відкрили нові дебати про створення паралельно з Північноатлантичним альянсом також спільної армії ЄС, яка у ключових рухах не буде залежати від рішень американського Конгресу.
Ще кільканадцять місяців тому Володимир Путін міг мріяти про дестабілізацію не тільки України, але й балтійських країн. Нині це нереально не тільки через мобілізацію НАТО, завдяки якій у Латвії розміщено значну кількість американського озброєння, а незабаром подібні транспорти з’являться в Естонії. Прибалтам надали допомогу і нордичні держави, які кілька тижнів тому оголосили про поглиблення співпраці в галузі оборони і однозначно вказали, що їхні дії спрямовані на захист від Росії.
Про поглиблення польсько-української військової співпраці, прискорення модернізації Війська Польського, закупівлю Варшавою системи ППО «Патріот» і нових бойових вертольотів не варто і згадувати... Більшість названих фактів узагалі б не відбулись, якби не кілька рішень Путіна.
Перша холодна війна після закінчення Другої світової війни мотивувала до розвитку і спонукала росіян змиритись із режимом, бо інакше вони загинуть від рук нацистів і капіталістів, які відроджувалися на Заході. Нині Володимир Путін пробує повторити цей сценарій, вчергове лякаючи втратою великої перемоги над нацизмом у 1945 році.
Проблема в тому, що тоді СРСР дійсно стартував із позиції великого переможця. Хоча росіяни втратили у боротьбі з Третім рейхом величезні ресурси і життя десятків мільйонів громадян, здобутки від поділу повоєнних трофеїв, особливо геополітичні, були незрівнянно більшими. Нині конфлікт на Сході України не приніс жодної користі — суцільні втрати. Захоплення росіянами шматочка Східної України створило для них тільки чергові проблеми зі значною територією бідності.
На цьому неможливо заробити. Навіть якщо незабаром на ринку енергетичної сировини ситуація повернеться до більш корисної для Росії, країна Володимира Путіна буде змушена у певний момент шукати підтримку партнерів з усього світу. Теоретично у цьому контексті він не потребує ЄС і США. Тільки ж поглиблення співпраці з Китаєм і Індією може означати ще більшу залежність від них. Не згадуючи вже про те, що Пекін і Делі будуть грати з Москвою набагато гостріше, ніж західні столиці. Якщо китайці або індійці навіть інвестують у порятунок російської економіки, то не дозволять росіянам грати першу скрипку.
Якби не війна, Володимир Путін на своєму триколісному мотоциклі міг би промчати через Україну на чолі ювілейного рейду «Нічних вовків» під прапорами України і Росії, як він це зробив кілька років тому по дорозі на зліт у Криму, але Кремль волів обрати дорогу агресії. Нині українці мають можливість об’єднатися навколо того, чого бракувало після безкровного здобуття незалежності на початку 90-х років, а пізніше — після успіху Помаранчевої революції.
Нині Україна знає, за що і з ким має боротись.
Петро ПЕТРІВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».