Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Недiля Жовтень 17, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 10 Квiтень 2015 18:56

Чехія вагається...

Rate this item
(0 votes)

Остан­ні­ми мі­ся­ця­ми три мі­ніс­тер­ства чесь­ко­го уря­ду під­го­ту­ва­ли до­ку­мен­ти, які по-різ­но­му ви­зна­ча­ють чесь­ку по­лі­ти­ку що­до Мос­кви. Мі­ніс­тер­ства за­кор­дон­них справ і обо­ро­ни вва­жа­ють Ро­сію краї­ною, яка де­ста­бі­лі­зує єв­ро­пей­ську ар­хі­тек­ту­ру без­пе­ки і ре­ві­зує між­на­род­ний по­ря­док, а ось мі­ністр про­мис­ло­во­сті і тор­гів­лі вва­жає Ро­сію клю­чо­вим парт­не­ром Че­хії з-по­за Єв­ро­со­юзу, з яким на­ле­жить зміц­ню­ва­ти спів­пра­цю.

Урядові розбіжності у ставленні до Росії віддзеркалюються у діяльності уряду лівого прем’єра Богуслава Соботкі, який, з одного боку, схвально ставиться до участі президента Мілоша Земана у московських урочистостях із нагоди 70-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні, а з іншого — блокує засідання чесько-російської міжурядової економічної комісії.
Відсутність однозначної позиції чеського уряду щодо Росії у поєднанні із сильним впливом російської пропаганди формує ситуацію, коли більше половини чехів не має однозначної оцінки подій в Україні. Але проїзд американського конвою з балтійських держав через Польщу, Чехію у Німеччину на переломі березня-квітня чітко показав, що більшість чехів залишаються вірними євроатлантичній орієнтації.


Чеський міністр закордонних справ Любомир Заоралек із Чеської соціал-демократичної партії (ЧСДП) вважається в ЄС одним із найгостріших критиків Кремля. Він порівнює російську агресію проти України з німецькою політикою щодо Чехословаччини у 1938 році і переконаний, що санкції є реальним та ефективним інструментом тиску на Росію.
В кінці березня в чеських медіа з’явився проект концепції закордонної політики Чеської Республіки, яку найближчим часом МЗС представить уряду. Нова концепція ставить розвиток чесько-російських відносин у залежність від дотримання Росією норм міжнародного права та територіальної цілісності сусідів. МЗС вважає, що Росія залишається важливим політичним і економічним партнером Чехії і всього ЄС, з яким Прага хоче конструктивно співпрацювати, але Москва «фундаментальним чином дестабілізує європейську архітектуру безпеки».
Нова стратегія безпеки Чеської Республіки, затверджена урядом у лютому 2015 року, порівняно з документом 2011 року вносить істотні зміни у сферу оцінки загроз. Документ, підготовлений Міністерством оборони під керівництвом Мартіна Стропницького, надалі вважає ризик військового нападу на Чехію низьким, але не виключає нападу на ЄС або НАТО. Хоча Росія прямо не називається, стратегія звертає увагу на загрозу з боку країн, які «намагаються будувати ексклюзивні зони впливу через дестабілізацію сусідів із використанням локальних конфліктів». У стратегії описано виклики, пов’язані з ослабленням солідарності в Євросоюзі і НАТО та зменшенням витрат на армію у багатьох європейських державах.
Чехія, яка з 2011 року призначає на оборону менше 1,2% ВВП щорічно, у минулому році зобов’язалася до поступового збільшення витрат на оборону до 1,4% ВВП у 2020 році. Але їй буде складно виконати цю обіцянку, оскільки порівняно з минулим роком видатки на оборону знизились із 1,08% ВВП до 1,04%. Чеська армія залишається недостатньо інвестованою, їй бракує військовиків і озброєння, через що — як стверджує керівник генштабу генерал Петр Павел — вона не в змозі виконувати союзницькі зобов’язання.
Альтернативний погляд на Росію презентує міністр промисловості і торгівлі Ян Младек: на його думку, Росія як найбільший ринок для чеських товарів за межами Євросоюзу і важливий інвестор у Чехії має залишатися ключовим економічним партнером. Ця риторика сприймається у Чехії зі зрозумінням, передусім через дуже велику залежність чеської економіки від експорту.
Щоправда, у Росію потрапляє неповних 4% товарів, експортованих із Чехії, але велику вартість має експорт комплектуючих, які продаються з Чехії спочатку до країн ЄС, а звідти у формі готових виробів і продуктів експортуються на російський ринок. Чеська влада незалежно від політичних поглядів роками інвестувала у здобуття місця на російському ринку, а тепер у бізнесових і політичних середовищах популярним є переконання, що місце Чехії на Сході можуть зайняти німці і французи.
Прем’єр Богуслав Соботка у своєму підході до Росії намагається поєднати обидві точки зору. У конкретних діях ця двоїста риторика проявилась у чеському ставленні до санкцій: Прага підтримала європейський консенсус у ставленні до санкцій, але наполегливо намагалася захиститися від їх наслідків, зокрема щодо виробників токарних верстатів і продавців технологій видобутку нафти. Прем’єр Соботка прагне утримати Чехію у головному нурті євросоюзівської і натовської дискусії про Росію, керуючись у першу чергу позицією Німеччини.
Розбіжності в уряді на тему Росії дозволяють Соботці балансувати між лівоцентристським і посткомуністичним електоратом. Як показують опитування, виборці ЧСДП переважно підтримують євроатлантичну орієнтацію, викликом для керівництва партії є натомість менш чисельна, але галаслива і добре організована частина електорату з явно антиамериканськими і проросійськими поглядами. Ці середовища охоче співпрацюють з оточенням президента Земана, Комуністичною партією Чехії і Моравії і регулярно користуються кремлівською пропагандою.
Соботка зміцнив, зрештою, свою позицію у соціал-демократичній партії і не стоїть перед перспективою близьких виборів, на яких мусив би поборотись із комуністами за схожий електорат, але частина членів ЧСДП також поділяє проросійський підхід комуністів: у минулому окремі висловлювання міністра Заоралека викликали обурення значної частини партійних діячів.
Від початку російської агресії в Україні особи з проросійськими поглядами, як правило, запрошуються на дискусії як рівноправний голос «з іншою точкою зору». Це — наслідок позиції президента Земана, який, говорячи про «громадянську війну в Україні», легітимізує риторику російської пропаганди у чеських публічних дискусіях. У чеському Інтернеті посилилась активність «незалежних джерел», спрямованих переважно до молоді, яка не довіряє «системним» медіа.
Хоча 21% чехів заявляють про симпатію до Росії, проросійські традиції недостатньо сильні, щоб збудувати у Чехії широкий фронт підтримки політики Кремля. Російська пропаганда у Чехії базується на тому, що приблизно одна четверта частина суспільства негативно ставиться до НАТО і не підтримує американської закордонної політики, а ще 20% чехів не визначились із цього питання.
Євген ПЕТРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».