Разом із розпадом СРСР помітні військово-політичні зрушення відбулися в Ємені. Влітку 1990 року Сана та Аден оголосили про об’єднання та утворення Єменської арабської республіки. Правда, формальне об’єднання не посприяло розв’язанню кланово-племінних і конфесійних проблем. На Півночі Ємену продовжили домінувати суніти, а на Півдні племінна структура суспільства залишилася ще більш строкатою. В результаті цього впродовж 1990-х років Південь Ємену став ареною тривалої громадянської війни.
На початку 2000-х років на Півдні Ємену з’явилися загони терористичного угруповання «Аль-Каїда Аравійського півострова». Це угруповання на рейді Адена у червні 2001 року атакувало американський есмінець «Коул». На той час структура влади на Півдні Ємену більше нагадувала мозаїку, де у кожному населеному пункті була своя влада, підпорядкована старійшині місцевого племені або у шиїтів — духовному вождю. Проте найбільш запеклими були сутички між військовими загонами єменських шиїтів і переважно сунітським угрупованням «Аль-Каїда».
З цього часу на боці єменських шиїтів почали виступати спонсоровані Іраном бойовики ліванського угруповання «Хезболла». Саме через це угруповання Іран і надає підтримку єменським шиїтам, аби не давати саудівцям приводу звинувачувати Тегеран у загрозі безпеці Саудівської Аравії.
Справа ускладнюється тим фактом, що державний кордон між Саудівською Аравією та Єменом на півдні демарковано лише на географічній карті. Єменські шиїти активно підтримують шиїтську меншість Саудівської Аравії. Причому неприємним фактом для правлячої королівської династії Саудівської Аравії є розміщення на землях саудівських шиїтів більшої частини нафтових джерел королівства. Тому перемоги, яких навесні 2014 року регулярно почали здобувати єменські шиїти над військами Півночі Ємену, стали приводом для прямого військового втручання саудівців у війну.
Найближчий союзник Саудівської Аравії — Пакистан — уже підтвердив намір захищати військовою силою суверенітет Саудівської Аравії. Принаймні поки що саудівці намагаються утриматися від наземної військової операції в Ємені. Військові оглядачі вважають, що стримуючим фактором є не найкращий стан сухопутних сил королівства. Наочно це проявилося у 2011–2014 роках, коли саудівська армія допомагала сунітській меншості Бахрейну придушувати повстання шиїтської більшості. Крім того, гіпотетична наземна військова операція саудівців проти єменських шиїтів може підпалити шиїтсько-сунітські громадянські війни у більшості мусульманських країн світу.
Тому Туреччина закликає Саудівську Аравію до стриманості та пошуків політичних шляхів урегулювання. Фактично Ємен уже припинив існування як територіально єдина країна Півночі і Півдня. Десять днів бомбувань позицій єменських шиїтів змусили останніх готуватися до свого наступу на Саудівську Аравію.
Поки що незрозуміло, наскільки цей сценарій розвитку подій є реалістичним, але основні єменські шиїтські племена сподіваються на підтримку шиїтських одновірців, яких піддають перманентним репресіям власті Саудівської Аравії. Тож цілком імовірно, що найгірше в єменському конфлікті ще попереду.
Андрій МАРТИНОВ
