На початку стартової зустрічі з туркенею Айбюке Актуне Вероніці непросто було приборкати хвилювання. Зрівнявши рахунок у другому сеті, українка одним пунктом поступилась у третьому, та за кілька хвилин знову відновила рівновагу.
У вирішальному колі, двічі відправивши стріли у центр мішені і ще один раз влучивши у «сімку» (проти 988 Актуне), львів’янка розпочала шлях до перемоги. Далі Вероніку чекали не менш напружені поєдинки: лише у перестрілці українка зуміла обійти польку Каріну ЛипярськуПалку та німецьку тезку ХайденЧалову.
Обидва рази Марченко твердою рукою відправляла стріли у «десятку». Суперниці не могли похвалитися такою залізною витримкою: полька влучила у «дев’ять», а німецька стріла затріпотіла у червоному колі — «вісім».
У півфіналі на Вероніку чекала її подруга по команді Анастасія Павлова. На шляху до півфіналу новокаховська лучниця вибила з боротьби грузинку Хатуну Наріманідзе (6:2) і Анну Марусову з Білорусі (6:2). У чвертьфіналі перші два сети залишила за собою німкеня Елена Ріхтер, та за крок до перемоги не витримала напруження.
21річна Анастасія Павлова продовжила гнути свою лінію і виграла три сети поспіль. Однак видати таку стрільбу у наступному поєдинку проти Вероніки Марченко вже не змогла.
Львів’янці вистачило трьох сетів для того, аби поборотися за перше у дорослій кар’єрі індивідуальне «золото». У фіналі росіянка Туяна Дашидоржиєва, яка із солідною перевагою над суперницями виграла кваліфікацію, виглядала розгубленою і невпевненою. Дати бій Вероніці Марченко вона так і не змогла.
«Я й досі тремчу, — відразу після перемоги зізналася Вероніка. — Знала, що мене підтримують мої батьки, друзі і товариші по команді, і це допомогло мені добре стріляти. Я так прагнула цієї медалі! Це — моя перша особиста перемога. Я стріляю уже протягом довгого часу, і в командних турнірах мені це добре вдається. Тепер важливо було перемогти в індивідуальному заліку».
Анастасія Павлова разом із харків’янином Віктором Рубаном стала бронзовою призеркою у змаганні змішаних дуетів. У півфіналі українці склали зброю перед французами Беренже Шу/ЖануШарлю Валладону (3:5). Та у «бронзовому» поєдинку перемогли турецький дует — 5:3.
У змаганнях жіночих команд підопічні Віктора Сидорука доволі легко перемогли збірні Естонії (6:2) та декласували італійок (6:0). А у півфіналі Вероніка Марченко, Анастасія Павлова та Лідія Січенікова змагалися радше з вітром. Та ні стихія, ані некомфортна прохолода (температура у день фіналу впала до 12° C) не завадили нашим дівчатам обіграти німкень.
Віддавши суперницям перші два сети, українки спромоглисятаки їх наздогнати (4:4). А у перестрілці, відпустивши усі стріли у «дев’ятку» (проти німецьких 998), вигризли місце у фіналі.
У вирішальній дуелі українки вкотре зустрілися зі своїми добрими знайомими — Крістіною Есебуа та Юлією Лобженідзе, спортивна кар’єра яких починалась у Львові. Тепер ці дівчата разом із Хатуною Наріманідзе презентують Грузію. Команда Віктора Сидорука без проблем розібралася з опонентками — 6:0.
На цьому передолімпійська боротьба для нашої команди не завершена. За результатами минулорічного чемпіонату світу в України на сьогодні є лише дві особисті ліцензії — у Вероніки Марченко та Віктора Рубана. Турнір «останньої надії», Кубок світу в Анталії, обіцяє зібрати рекордну кількість учасників, які прагнуть здобути свій олімпійський квиток. За командну ліцензію в Анталії, окрім жіночого тріо, змагатимуться наші чоловіки.

Михайло ГЕРАСИМЕНКО та Антон ШУЛЬГА