Футбол[col=130]
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Серпень 14, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 19 Жовтень 2018 13:30

Олег Базилевич: геній, науковець, друг Лобановського

Rate this item
(0 votes)

ПІ­ШОВ ІЗ ЖИТ­ТЯ ТРЕ­НЕР, ЯКИЙ СТО­ЯВ У ВИ­ТО­КІВ ЛЕ­ГЕН­ДАР­НО­ГО «ДИ­НА­МО» 70-х

Олег Ба­зи­ле­вич — пос­тать у фут­бо­лі не­ор­ди­нар­на. Він був із про­фе­сор­ської ро­ди­ни, мав блис­ку­чу осві­ту і зов­ніш­ність кі­но­зір­ки, за­хоп­лю­вав­ся жи­во­пи­сом, скульп­ту­рою, те­ат­ром.

Усе, що не зміг реалізувати як гравець (а він, на хвилинку, у складі «Динамо» вигравав чемпіонат і Кубок СРСР), Олег Петрович спробував втілити у своїй тренерській кар’єрі.

Його тандем із Валерієм Лобановським став унікальним явищем для світового футболу 70-х. Причому це був саме тандем — робота двох рівноцінних партнерів.
«Та не було навіть такого поняття — за ким залишається останнє слово. Всі рішення приймалися колегіально.
Навіть під час матчів ми спочатку радилися один з одним, а потім вносилися корективи в гру», — пояснював згодом Базилевич особливості своєї роботи з Лобановським у київському «Динамо» в 1974–1976 роках.
«Так, іноді ми навіть сперечались, але це були творчі суперечки, і в них народжувалась істина. На мій погляд, у нас дійсно був унікальний історичний експеримент. Тому мені дуже боляче, коли команду 1975 року (перемога в Кубку кубків і Суперкубку Європи) називають командою Лобановського.
Коли я йшов у «Динамо» з поста головного тренера «Шахтаря», я ніколи б не пішов на роль другого тренера. А Валерій ніколи б мені цього не запропонував. Наші стосунки і рівень нашого професіоналізму це виключали. Я дуже сподіваюся, що історія розставить усе на свої місця», — згадував Базилевич.
У чому полягав прорив його співпраці з Лобановським? Насамперед вони одними з перших у світі застосували науковий підхід у роботі з футболістами.
Базилевич фактично втілив у життя нинішній цифровий футбол, коли фізичні можливості гравців обчислюються, аби вивести їх на пік форми до головних матчів сезону.
Системний підхід був в усьому і це дало результати і принесло тандему Базилевич — Лобановський світову славу. Зауважимо, що те «Динамо» складалося виключно з доморощених гравців, ніяких легіонерів.
Цифровий футбол «Динамо» розвивався паралельно з тотальним футболом знаменитого «Аякса» і вважався на той час передовою моделлю. Звісно, ці методи сприймали не всі.
Опоненти казали: футбол — це натхнення та імпровізація, а не обчислення і конспекти. Та й ще лякали всіх знаменитими динамівськими навантаженнями.
Так, передсезонні збори були виснажливими і жорсткими. Але, як жартома наголошував Олег Петрович: «Казати, що навантаження в «Динамо» були убивчими, не варто — ніхто не загинув».
Ще одна революційна ідея тандему — універсалізм гравців. «Гравця нинішньої епохи найкраще характеризує саме вміння корисно зіграти на будь-якій позиції, на будь-якій ділянці поля. Всі роблять усе, а будь-які ігрові схеми трансформуються під час матчу», — пояснював Базилевич. Також він підкреслював, що успіх матимуть ті, хто переважатиме у швидкості. Швидкості мислення і швидкості роботи з м’ячем.
На жаль, за успіх завжди доводиться платити. Базилевич розплатився ще у 1976 році, коли внаслідок підкилимних ігор його прибрали з «Динамо». Далі Олег Петрович багато і плідно працював самостійно.
Створював чудові команди в Мінську, Москві, Донецьку, Болгарії. Однак подібного успіху він уже ніде не мав. Десь не вистачало ресурсів, десь — терпіння і розуміння начальства. А десь у справу втручалася доля.
У 1979 році Базилевич успішно працював із ташкентським «Пахтакором», але майже весь склад тієї команди загинув в авіакатастрофі. Сам Базилевич лише дивом не потрапив на той трагічний рейс...
За часів незалежності саме Олег Базилевич був одним із перших тренерів збірної України. Він допомагав розбудовувати наш чемпіонат, працював у Федерації, гостро переживав невдачі «Динамо». Стверджував, що «у сучасних футболістів повинна бути не лише фінансова мотивація, але й цілковита самовіддача».
Саме Базилевич давно наполягав, що у футбол повинні прийти сучасні технології і усі спірні моменти арбітри мають оцінювати за допомогою відеоповторів.
«Все вирішує не талант, все вирішує праця», — любив повторювати Олег Базилевич, який, незважаючи на важку хворобу, до останніх днів зберігав бадьорість і щиро цікавився всіма футбольними новинами.
Казав, що шкодує лише про одне, що так і не зміг тоді в 70-і довести в «Динамо» до кінця усе розпочате з Валерієм Лобановським.

Святослав ВАСИЛИК, Укрінформ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».