Той гол із центра поля став вирішальним у протистоянні, насамперед у психологічному плані, — бо рахунок 1:2 на полі суперника залишав українцям непогані шанси в Києві. Але дощ зі снігом у столиці України вивів на перший план не майстерність футболістів, а їхні бійцівські риси, і в цьому компоненті збірна Словенії нашим співвітчизникам не поступилася — 1:1.
Цього разу в небесній канцелярії до українців були прихильнішими — погода була футбольною і в зазвичай багатому на дощі в цю пору року Львові, і в курортному словенському Мариборі. Втім, не це було вирішальним чинником у перемозі підопічних Михайла Фоменка — командна гра у «синьо-жовтих» поставлена краще, ніж у словенців, а наші зірки виступили краще за лідерів балканської збірної.
За всієї поваги до команди, в якій на воротах стоїть голкіпер міланського «Інтера» Ханданович, а на лівому фланзі діє хавбек леверкузенського «Байєра» Кевін Кампль, гравців рівня Ярмоленка чи Коноплянки в ній немає. Немає класних гравців і на вістрі атаки — таких, яким свого часу був Златко Захович. Фіналіст Ліги Європи Євген Селезньов на тлі словенських нападників з японських клубів виглядає мало не як Златан Ібрагімович.
Головний тренер українців Михайло Фоменко основний склад не змінив, зробивши лише вимушені корективи. В центрі поля трамвованого Ротаня та дискваліфікованого Степаненка замінили з перших хвилин Сергій Сидорчук і Денис Гармаш.
У воротах зіграв Андрій П’ятов, перед ним у захисті розташувалися Ярослав Ракицький та Євген Хачеріді, ліворуч — В’ячеслав Шевчук, праворуч — Артем Федецький. Компанію Сидорчуку і Гармашу в центрі поля склав Сергій Рибалка, на флангах півзахисту діяли Євген Коноплянка та Андрій Ярмоленко, єдиним нападником був Євген Селезньов.
Сречко Катанец, котрий, як і 16 років тому, стояв на чолі збірної Словенії, довірив зіграти у воротах Хандановичу, в полі — Бречку, Цесару, Ілічу, Ілічичу, Куртичу, Бірсі, Новаковичу, Йокичу, Камплю та Крхіну.
Збірна України домінувала впродовж усього львівського матчу. У першому таймі ця перевага матеріалізувалася на 23-й хвилині. До першого взяття воріт суперника призвів четвертий за ліком кутовий. Черговий навіс Євгена Коноплянки з лівого флангу змусив голкіпера гостей Саміра Хандановича перевести м’яч просто до ніг Ярмоленку.
Андрій спершу одним замахом лівою ногою прибрав трьох захисників і водночас створив можливість для удару, а згодом «тещиною» правою ногою відправив м’яч у дальній нижній кут. Удар Ярмоленка вийшов не надто сильним, але з кількох метрів відбити навіть таку спробу Ханданович був уже безсилий.
Другий м’яч, який «синьо-жовті» забили на 54-й хвилині, став наслідком підключення правим краєм до атаки Артема Федецького, якого у прорив відправив усе той же Ярмоленко. Своєчасний пас на Євгена Селезньова полегшив завдання форварда, якому залишалося тільки влучити в порожній кут воріт із кількох метрів.
Упродовж гри ще двічі пробачав супротивника Гармаш — його удари дивовижним чином парирував Ханданович. Вихід сам на сам Селезньова завершився влучанням у стійку, також безрезультатною вийшла спроба Коноплянки, який нагоду для удару створив собі сам — за рахунок дриблінгу і зміщення на ударну позицію до центральної зони.
Наприкінці поєдинку господарі дозволили словенцям багато свободи у діях, але вдало відпрацювали у захисті, хоча гол гостей міг би стати неприємним додатком до загалом класно проведеного матчу. Тож фінальний рахунок міг бути як 4:0, так і 2:1, але суперники зупинилися на 2:0 на користь господарів.
Такий результат у першій зустрічі зазвичай гарантує переможцеві тріумф за сумою двох матчів, але в пам’яті українців ще пам’ятні зустрічі 2013 року, коли переваги у два голи забракло для загального успіху в протистоянні з французами.

Валідольний футбол у Мариборі
На початку зустрічі в Мариборі здалося, що ті уроки «синьо-жовті» не вивчили. Поєдинок розпочався з силового тиску словенців, які вже на 11-й хвилині скоротили перевагу українців до мінімуму. Після порушення правил стандарт виконав Бірса, у штрафному майданчику зміг пробити Новакович, удар якого П’ятов парирував, а от із добиванням Цесара впоратися вже не міг — 0:1. Після голу господарі продовжили натиск, на 23-й хвилині володіння м’ячем було показовим — 60% на 40% на користь словенців.
Другу половину першого тайму гості провели вже краще, але без неприємних епізодів поблизу воріт П’ятова все ж не обійшлося.
По перерві гра вирівнялася, окремі часові проміжки навіть нагадували зустріч у Львові, та інтрига в словенсько-українському протистоянні зберігалася до останніх секунд.
Найкращу нагоду вирівняти становище за підсумками двох ігор господарі втратили на 75-й хвилині. Після подачі кутового Тарас Степаненко, який відповідав за Боштяна Цесара, послизнувся, і автор першого в зустрічі гола з кількох метрів без перешкод пробивав головою. Свій клас у цьому епізоді показав Андрій П’ятов, який не просто парирував удар у нижньому лівому від себе куті, а й перевів м’яч на новий кутовий, який уже не був таким небезпечним.
Словенці намагалися додати попереду, однак захист гостей стояв стіною, та й фізичні кондиції господарів на певному етапі не дозволили їм посилити тиск. Згодом словенці стали нервувати, і вже в компенсований час не витримали нерви у Бречка, який жорстко зупинив вихід Коноплянки в контратаку і побачив перед собою червону картку.
Турецький рефері Джюнейт Чакір був щедрим на доданий час і мав на це підстави — на поле часто виходили лікарі, у словенських фанатів не витримували нерви, і через фаєри на полі гра зупинялася. У цілому команди переграли сім хвилин, і на останніх секундах матчу гості зрівняли рахунок.
Найкращий у складі словенців Кампль помилився в центрі поля, м’яч перехопив свіжий Артем Кравець, паралельним курсом з яким добіг до штрафного майданчика Ярмоленко. Зблизившись із Хандановичем, Артем поділився з Андрієм м’ячем, тож Ярмоленко пробивав уже в порожній кут — 1:1.
Одразу після цього свисток арбітра дав усій футбольній Україні сигнал про початок святкувань. Наша збірна вперше у своїй історії пробилася на чемпіонат Європи (домашній Євро-2012 враховувати не варто — там українці були представлені як господарі).

24 команди очікують жереба
Українці останніми приєдналися до числа учасників Євро-2016. На кілька хвилин їх випередили шведи, які в паралельному матчі зіграли внічию 2:2 у Данії — після домашньої перемоги 2:1.
Ще на день раніше визначився переможець у парі, яка становила певний інтерес для нашої команди. Ірландці на своєму полі виграли в команди Боснії та Герцеговини (2:0), у першому матчі цих збірних була нічия — 1:1.
15 листопада оформили путівку до Франції угорці, які вдруге переграли норвежців — 2:1 (на виїзді збірна Угорщини також була сильнішою — 1:0).
Завдяки перемозі ірландців над боснійцями збірна України опинилася в другому за силою кошику команд Євро-2016. 12 грудня в Парижі відбудеться жеребкування, яке розподілить 24 команди на шість квартетів.
«Синьо-жовті» на груповій стадії Євро-2016 точно уникнуть зустрічі з командами Італії, Росії, Швейцарії, Австрії та Хорватії, які також потрапили до другого кошика.
У кошику лідерів опинилися господарі турніру французи, чемпіони Європи іспанці, а також команди Німеччини, Англії, Португалії та Бельгії.
В третьому кошику перебуватимуть збірні Чехії, Швеції, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини.
В четвертому опинилися футболісти Туреччини, Ірландії, Ісландії, Уельсу, Албанії та Північної Ірландії.
Чемпіонат Європи у Франції розпочнеться 10 червня 2016 року і триватиме рівно місяць — до 10 липня.

Михайло ГЕРАСИМЕНКО та Антон ШУЛЬГА