Якщо на Святвечір готували багату кутю, то на Меланію (Меланку) (13 січня) — день, що передує святу Василя Великого, або Новому року (за старим стилем), — щедру, яку заправляли смальцем. Саме тому цей вечір і називається Щедрим.
На Щедрий вечір господарі ставлять на стіл багато м’яса і різних страв. До вечері, як і на Святвечір, сідає вся родина. Дуже важливо, щоб одяг цього дня був ретельно випраний та чистий. Після вечері треба обов’язково зайти до сусідів і попросити один в одного пробачення за можливу вину один перед одним, аби Новий рік зустріти в мирі та злагоді. А також прийнято кожному зустрічному в цей вечір бажати всіх благ, достатку і хорошого врожаю.
Але за народними традиціями звичайне застілля на Старий Новий рік перетворювали на захоплюючу розвагу. Наші предки влаштовували в ці дні справжні гуляння з піснями і танцями. На Меланію молоді хлопці переодягалися у Василя і його суджену, влаштовували цілі вистави, водили хороводи, а дівчата ворожили на коханого. Адже Старий Новий рік припадає на Святки, які тривають з Різдва до Хрещення, а Святки вважаються найкращим часом для ворожіння.
За народним повір’ям на Меланку слід спати на соломі, щоб привернути удачу і успіх у Новому році. Таку підстилку називали «баба». З давніхдавен люди вірили, що новий рік віддає старому року тільки все найгірше, що той приніс людям, а все хороше забирає із собою.
У ніч на Святого Василя молоді хлопці, яким дівчина відмовила в одруженні, могли послати сватів повторно в її будинок.
Крім романтичних героїв, у святкуванні брали участь й інші персонажі українського фольклору — тварини, лісовики, чаклуни.
Але найцікавіше відбувалося наступного ранку 14 січня на день Святого Василя. Молоді хлопці та дівчата заходили в кожен будинок і посипали підлогу зерном, примовляючи побажання здоров’я і благополуччя господарям. У першу чергу хлопці заходили в будинки, де ще не було спадкоємців.
Під час цих гулянь тварини теж мали важливе значення. У будинок приводили козу, ошатно вбирали її і водили з нею хороводи. Також приводили кота, який за переказами повинен випросити для кози шматок сала. Крім цих тварин, магічними в ці дні вважалися селезень і півень. До них ставились із повагою, пестили і пригощали.
Молодь влаштовувала цілі вистави: переодягали дівчину у Василя, а симпатичного хлопця — в Маланку. У селах переодягання влаштовують і зараз.