Духовність
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Липень 24, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 18 Грудень 2015 01:14

Непереможний дух українського патріота

Rate this item
(0 votes)

24 ГРУДНЯ — 95 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СВЯТОСЛАВА КАРАВАНСЬКОГО (1920), УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТА, АКТИВНОГО ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧА, ЖУРНАЛІСТА, МОВОЗНАВЦЯ, ПЕРЕКЛАДАЧА

Свя­то­слав Йо­си­по­вич Ка­ра­ван­ський на­ро­див­ся у ро­ди­ні ін­же­не­ра в Оде­сі. Там же 1938 ро­ку за­кін­чив се­ред­ню шко­лу. На­вчав­ся в Оде­сько­му ін­дус­трі­аль­но­му ін­сти­ту­ті, а з 1939-го — й на за­оч­но­му під­від­ді­лі Ін­сти­ту­ту іно­зем­них мов. Ще у шкіль­ні ро­ки по­чав пи­са­ти вір­ші й опо­від­ан­ня, де­які з них дру­ку­ва­лись у піо­нер­ській пре­сі.

Навчаючись в інституті, Караванський робить перші спроби перекладу, мріє працювати на літературній ниві.
У 1940 році полишає інститут і самохіть іде до війська, щоб, відслуживши, вступити на філологічний факультет університету. Святослав настільки прагнув до високого слова, що завжди намагався завершити навчання саме на філології, але доля заважала чи, може, злі люди...

У липні 1941-го частина, в якій служив Святослав, потрапила в оточення німецьких військ у Західній Білорусі. Уникнувши полону, Караванський повертається на початку 1942 року до Одеси, вступає на літературний факультет університету, де зближується з гуртком української молоді, пов’язаної з ОУН. Стає активним членом організації. Організовує книгарню української літератури «Основа», а вторговані гроші передає на потреби гуртка й українського театру. Його переслідує румунська сігуранца (політична поліція). У 1944-му виїжджає до Румунії, звідки у липні того ж року нелегально повертається у звільнену Червоною армією Одесу.
Але третього ж дня після повернення при спробі відновити зв’язок із колишніми гуртківцями Святослав Караванський був заарештований. Під час слідства його обіцяли звільнити, якщо буде доносити про настрої студентської молоді, але він відмовився.
У 1945 році військовий трибунал Одеського військового округу засудив Святослава Караванського до 25 років позбавлення волі. Відбував покарання у багатьох таборах — будував залізницю на річці Печорі, рубав ліс поблизу Магадана, добував золото на Колимі, будував магістраль Тайшет — Лена, шив одяг у Мордовії.
Коли умови в таборах після смерті Сталіна трохи пом’якшали, Караванський береться за свою давню мрію — літературну працю й багато пише: вірші, віршовані казки, п’єси, перекладає. Деякі з його творів навіть друкували у центральних виданнях («Літературна Україна»). 1954-го Святослав Йосипович розпочинає велику роботу над «Словником українських рим».
19 грудня 1960 року, після 16 років і 5 місяців ув’язнення, Святослава Караванського звільняють постановою Дубравного ВТТ (виправно-трудовий табір) — на підставі статті 2 Указу про амністію від 17 вересня 1955 року термін ув’язнення Караванського скорочено наполовину, тобто на 12,5 року.
Він повертається до Одеси, працює механіком із ремонту обчислювальних машин (існували тоді й такі, до речі, дуже схожі на електричну друкарську машинку «Ятрань» з потужністю обрахунків на рівні арифмометра «Фелікса»). Згодом він уже — перекладач у редакції обласної газети «Чорноморська комуна» й позаштатний кореспондент журналу «Україна». Потім вічний студент-філолог виїжджає на заробітки до Республіки Комі...
А ще Святослав Йосипович завершує працю над «Словником рим української мови». Досі в Україні нічого подібного не було створено. Словник містить біля 60000 римованих пар, складених від самого автора, а не взятих із творів поетів. Ця праця має велике значення для розвитку літературної й мовної культури України.
Він багато перекладає з англійської мови, друкує книжку «Біографії слів», часто виступає з дописами про мову. 1961 року Святослав Йосипович одружується з Ніною Строкатою. У 1962-му вступає на заочний підвідділ філологічного факультету (знову!) Одеського університету.
Караванський брав активну участь у громадському житті країни: збирав українські книжки для Кубані, пропонував організувати всенародні урочистості до ювілею Миколи Лисенка, виступав за дублювання фільмів українською мовою.
У 1965 році занепокоєний зростанням русифікації шкіл і вишів написав статтю «Про одну політичну помилку», став автором самвидаву. Після цього 4 вересня 1965 року в нього було проведено обшук, а 13 листопада Святослава Караванського заарештовують. Оскільки не було жодного формального приводу для суду над Караванським, то на подання КДБ генеральний прокурор СРСР Роман Руденко опротестував його звільнення за амністією. Без суду і розслідування Святослава Караванського відправили досиджувати 25-літній термін (8 років і 7 місяців) у таборах суворого режиму.
Караванський п’ять разів оголошував голодування протесту, у Володимирській тюрмі зібрав свідчення в’язнів — учасників і свідків розстрілу польських офіцерів у Катині, підготував про це статтю, щоб передати її на волю. Влітку 1969 року його було заарештовано у тюрмі й там же засуджено додатково ще на 5 років тюрми і 3 роки таборів особливо суворого режиму.
У грудні 1971 року арештовують і дружину Ніну Строкату-Караванську, яка допомагала Святославу. У травні 1972 року її засуджують на 4 роки таборів.
Усього непереможений українець Святослав Караванський провів за свої переконання у неволі 31 рік!
У листопаді 1979 року він емігрував разом із дружиною до США. Веде громадську й наукову діяльність, опублікував низку праць із мовознавства.
1993-го у Києві вийшов його «Практичний словник синонімів української мови», а 1998-го — «Російсько-український словник складної лексики».
Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».