Соціальна політика
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Грудень 02, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 20 Грудень 2019 13:16

Пільги і субсидії

Rate this item
(1 Vote)

З початку опалювального сезону, тобто у жовтні й листопаді, за субсидіями звернулося на 60% менше українських родин — майже 400 тисяч, торік — 900 тисяч. Про це повідомив на брифінгу заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко.

Він наголосив: це не означає, що цьогоріч суттєво поменшало людей, які мають право на отримання державної допомоги, просто люди не прийшли до відділів соціального захисту населення за субсидіями.
Вже завершився процес нарахування субсидій і пільг за листопад, триває процедура їхніх виплат, зокрема у грошовій готівковій формі. Середній розмір пільги у листопаді сягнув 800 грн, субсидії — 1200 грн. Тож у більшості випадків отримувати субсидію вигідніше за пільгу, адже розмір її соціальної підтримки суттєвіший, зазначає Віталій Музиченко.

Це пов’язано з тим, що більшість отримувачів пільг має невеликий відсоток знижки платежів за комуналку — 25–50%, і від цього залежить розмір пільги.
Зараз до Мінсоцполітики й органів соцзахисту населення надходять багато звернень від пільговиків і субсидіантів, адже вони отримують платіжки, у яких значаться суми повної оплати комунпослуг. І це бентежить людей, бо часто вони не знають, як отримати пільгові кошти.
У нашій країні багато пільговиків, серед них — ветерани війни, чорнобильці, діти війни, ветерани військової служби. На початку 2019-го почалася реформа державної підтримки — субсидії вирішили надавати у грошовій формі, з жовтня механізм нарахування й фінансування пільг також змінився.
Раніше підприємство — надавач комунпослуг формувало платіжку, зменшуючи розмір платежу на суму пільги, люди отримували платіжку з урахуванням пільги, яку держава відшкодовувала підприємству. З жовтня механізм змінився — розрахунок розміру пільг здійснюють органи соцзахисту населення й фінансують видатки пільговикам.
Серед пільговиків — більшість людей поважного віку. Щоб не створювати для них додаткових незручностей і черг, було вирішено, що органи соцзахисту самостійно за наявності інформації в Єдиному держреєстрі осіб, які мають право на пільги, відкривають облікові записи в державному «Ощадбанку».
Починаючи з жовтня пільгові гроші перераховують на облікові записи пільговиків, і «Ощадбанк» розраховується ними з постачальниками комунальних послуг.
Є альтернативний механізм — пільговик може звернутися до органу соцзахисту із заявою про бажання отримувати пільгові кошти готівкою й надати виплатні реквізити для їх перерахування. Донедавна переважна більшість (понад 95%) пільговиків отримувала пільги у грошовій безготівковій формі.
Сума пільги, яку нараховують фахівці органів соцзахисту, залежить від інформації про пільговика в Єдиному держреєстрі отримувачів пільг, а також від статусу й діючих соціальних норм надання послуг.
Якщо пільговик до 15 жовтня звернувся з відповідною заявою до органу соцзахисту і надав виплатні реквізити чи запропонував виплачувати пільгові гроші через пошту або зазначив номер банківського рахунку, на який бажає їх отримувати, то пільгу надаватимуть у грошовій готівковій формі.
Якщо ж від пільговика не надійшла заява, його пільга реалізовуватиметься у грошовій безготівковій формі. Коли інформація про нараховані суми буде передана до «Ощадбанку», той забезпечить адміністрування, тобто оплату платежів, які надходять від підприємств — надавачів комунпослуг.
Пільговики, які надали інформацію про свої мобільні телефони, за результатами банківського адміністрування щомісяця отримуватимуть SMS-повідомлення, в якому фіксуватиметься розмір розрахованої й перерахованої на «Ощадбанк» пільги, інформація про стан розрахунків із постачальниками послуг.
Якщо у листопаді не всі пільговики отримали кошти на облікові записи «Ощадбанку» чи у готівковій формі, ці суми будуть донараховані й виплачені у найближчі місяці.
Нині в Україні велика кількість постачальників житлово-комунальних послуг, серед них — об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельні кооперативи. Частина з них невчасно чи взагалі не подає відповідної інформації до «Ощадбанку» для проведення взаєморозрахунків. Це означає, що пільгові гроші залишаються на індивідуальних облікових записах пільговиків і не перераховуватимуться постачальникам послуг.
Мінсополітики вважає це великою проблемою, зазначає Віталій Музиченко. Аби вирішити її, відомство ініціювало внесення змін до порядку надання пільг у грошовій формі, щоб дати можливість пільговикам не тільки до 15 жовтня змінювати форму отримання пільги, а й робити це у будь-який час опалювального періоду.
Зараз проєкт постанови проходить процедуру погодження з центральними органами виконавчої влади. У документі прописано, що з 1 січня 2020 року пільговик, який хоче перейти на готівкову форму отримання пільг, може це зробити у будь-який момент.
Фахівці Мінсоцполітики розробили дорожню карту детальних дій пільговика для отримання належних йому пільг. Ця карта буде розміщена на сайті відомства й розповсюджуватиметься через регіональні й місцеві органи соцзахисту, аби кожний пільговик міг ознайомитися з відповідною інформацією, прийняти рішення про форму отримання пільг.
До того ж Мінсоцполітики і Мінрегіонрозвитку підготували інформаційне повідомлення, яке отримають усі споживачі житлово-комунальних послуг, аби пільговики зрозуміли порядок реалізації права на пільгу.
Механізм монетизації пільг запроваджується в Україні вперше. Частина інформації, яка міститься в Єдиному держреєстрі, через те, що накопичувалася з 2003 року, вже застаріла й не відповідає дійсності.
Трапляються ситуації, коли пільговику не нарахували пільги, тож він має звернутися до органу соцзахисту населення, аби уточнити інформацію про себе, членів своєї родини, перелік послуг, якими він користується.
Після коригування інформації в Єдиному держреєстрі пільговику донарахують відповідну суму починаючи з жовтня. Якщо пільговик не отримав SMS-інформації, повідомлення від органу соцзахисту і не розуміє, нарахована йому чи не нарахована пільгова сума, йому треба звернутися до органів соцзахисту за місцем проживання й уточнити інформацію про себе в Єдиному держреєстрі.

Субсидії
За результатами листопада, за словами Віталія Музиченка, житлові субсидії розраховано й перераховано понад 3 млн домогосподарств. Частині родин субсидії перепризначено в автоматичному режимі. Люди, які отримували субсидії в минулому опалювальному періоді, у травні отримали їх автоматично, без повторного звернення до органів соцзахисту.
Кілька категорій громадян мали звернутися повторно до органів соцзахисту із заявами й деклараціями для уточнення інформації. Серед них — орендарі житла, родини, у складі яких є особи, які зареєстровані, але не проживають у сімейному помешканні. Їм субсидія буде призначена за результатами рішення спеціальної комісії.
Домогосподарства, у яких є люди, котрі не мають доходів, теж мають звернутися із заявами й деклараціями до органів соцзахисту для оформлення субсидії.
Якщо людина звернулася за оформленням субсидії впродовж двох місяців від початку опалювального періоду, то субсидію призначають із початку опалювального періоду. Коли таке звернення надійшло після двох місяців, субсидія буде розрахована й призначена з місяця його надходження. Тож якщо звернення надійде у січні, то й субсидія буде призначена із січня.
Перші два місяці опалювального періоду були досить теплими, і це вплинуло на розмір платіжок за опалення. Субсидія ж оформляється на весь опалювальний період, тож родини, які вважають, що їм потрібна підтримка держави, мають звернутися за її оформленням, підкреслює Віталій Музиченко.
Хоча відвідувати органи соцзахисту особисто немає необхідності: можна відправити необхідні документи поштою чи використати електронну пошту, завіривши їх цифровим підписом, Якщо ж необхідна консультація фахівця чи спілкування з представником органу соцзахисту населення, можна туди завітати.
Торік Законом «Про Державний бюджет України» на субсидії було передбачено 55,1 млрд грн. Після опалювального періоду у травні цю суму було відкориговано і на субсидії виділено трохи більше 47 млрд грн. Цих коштів достатньо для фінансування всіх цьогорічних пільг і субсидій, у листопаді вони були профінансовані на 100%.
Жодної копійки простроченої заборгованості з пільг і субсидій Мінсоцполітики не має, ніякої перехідної заборгованості не буде, запевняє Віталій Музиченко.
На 2020 рік на пільги й субсидії у держбюджеті передбачено 47,5 млрд грн, цього достатньо, аби у повному обсязі забезпечити фінансування пільг і субсидій. Не скорочуватимуться наступного року й програми державної соціальної допомоги, на них виділено майже стільки ж коштів, як і цьогоріч.
Нині багатьох хвилює нещодавно ухвалений Закон «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», у тому числі перевірка отримувачів субсидій, держдопомоги, візити соцінспекторів. Як пояснив заступник міністра, соціальний інспектор — це посадова особа структурного підрозділу місцевої держадміністрації чи виконкому міськради, який працює в органі соціального захисту населення.
Мінсоцполітики мінімізувало перелік документів, які має подати людина для призначення субсидії, мінімум — це заява й декларація про доходи. Людина також надає персональні дані для звірки інформації й отримання даних із держреєстрів, фіскальної служби, Пенсійного фонду.
Верифікація наданої претендентом на субсидію інформації відбувалася завжди. Новий закон систематизував нормативну базу, яка до цього розвивалась у вигляді постанов Кабміну, окремих рішень Мінфіну, протокольних рішень Мінсоцполітики й Мінфіну.
Відтепер діє закон, який передбачає установлену процедуру верифікації, у якій по суті немає нічого нового, запевняє Віталій Музиченко. Мінфін визначається адміністратором системи, в якій звіряється інформація з різних джерел.
Є різні критерії для призначення чи непризначення субсидій і можуть бути індивідуальні рішення спеціальної комісії щодо цього. Якщо людина живе в селі і центр зайнятості не може забезпечити її роботою, бо в тій місцевості дефіцит робочих місць, то треба детально розібратись у ситуації й ухвалити об’єктивне рішення.
Давно передбачено й проведення соцінспекторами обстеження матеріально-побутових умов претендента на субсидію. Нині такі функції делеговані й посадовим особам територіальних громад.
За результатами збору інформації колегіально ухвалюється рішення про надання чи ненадання людині житлової субсидії. Але після цього орган соцзахисту мав право перевірити всю інформацію, яка впливала на ухвалення такого рішення, надсилаючи запити до відповідних структур.
Віднедавна адміністрування цієї процедури передано Мінфіну — органи соцзахисту надаватимуть йому інформацію про отримувачів соціальної підтримки, Мінфін перевірятиме інформацію, що є у держреєстрах.
Якщо інформація у декларації й реєстрах різниться, формується рекомендація, після якої ухвалюватиметься рішення про додаткові перевірки й правомірність чи неправомірність надання соцвиплат. Коли доведено, що людина свідомо задекларувала недостовірну інформацію, то виплачені їй субсидійні кошти доведеться повернути. На жаль, намагання обманути державу непоодинокі.
Зараз триває дискусія про те, кому довірити додаткову перевірку інформації. Делегувати такі функції органам соцзахисту недоцільно, вважають у Мінсоцполітики, адже ті ухвалюють рішення, а потім самі себе перевірятимуть. Тож варто створити незалежний орган, який займатиметься перевірками.
Цьогоріч майже 1 млн 300 тис. родин звернулися за субсидіями, 85 тис. отримали відмову. У положенні про призначення субсидій значиться: якщо пакет документів оформлено не в повному обсязі, людина має 30 днів на те, щоб дооформити й донести необхідні папери. Неповний пакет документів не потрапляє на розгляд.
Коли субсидія призначається, формується повідомлення про це у паперовій формі з підписами відповідальних осіб і печаткою, як і про відмову із зазначенням причини. Якщо заявник не згодний з ухваленим рішенням, то має право його оскаржити.
За монетизації субсидій зникло поняття «обов’язкового платежу». Субсидант отримує платіжку із зазначеними сумами, які має оплатити. Контролюється заборгованість за комуналку. На жаль, до боргів можна долучитися несвідомо, адже уніфікованої форми платіжки за комунпослуги в Україні немає.
Поки у селах люди розраховуються за абонентськими книжками, які самі ведуть. Дехто оплачує платіжки, які формують постачальники послуг, інші — такі, за які відповідають розрахункові центри. Тож люди мають ретельно звіряти суми, що значаться у платіжках, із показниками лічильників.
Ідея монетизації субсидій, зауважує Віталій Музиченко, в тому, що держава надає людині монетарну підтримку, а людина несе відповідальність за свої зобов’язання перед постачальниками житлово-комунальних послуг.
Заступник міністра нагадав, що рішення про початок опалювального періоду ухвалюють органи місцевого самоврядування або місцева держадміністрація. Воно залежить від температури повітря, якщо вона менше 8 градусів упродовж трьох днів, дається добро на теплопостачання. Зараз свідомо не називається конкретна дата підключення до тепла, у кожному місті й районі вона своя, тож і економія своя.
У готівковій формі українці вже отримали 3,1 млрд грн субсидій, у безготівковій — лише 191 млн грн. Безготівкова форма у наданні субсидій застосовується задля збереження дисципліни в оплаті за житлово-комунальні послуги.
Якщо людина допустила заборгованість за комуналку, хоча держава надала їй підтримку у вигляді субсидії, тобто свідомо не сплатила за комунальні послуги, доведеться забути про монетизацію.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».