Наука
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Серпень 06, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 17 Травень 2019 18:42

Дослідницький пошук: здобутки, проблеми, перспективи

Rate this item
(1 Vote)

На сесії Загальних зборів Національної академії наук України, які відбулися в Києві наприкінці квітня нинішнього року, у звітній доповіді президента НАНУ академіка Бориса Патона та у виступах під час її обговорення було всебічно представлено найважливіші результати досліджень, здійснюваних ученими академічних установ у 2018-му, та приклади реалізації здобутків цього творчого пошуку в різних галузях практичних застосувань.

Було приділено велику увагу й питанням належного забезпечення подальшого наукового та інноваційного розвитку, місцю і ролі вітчизняної науки у суспільному житті в Україні, участі Національної академії наук у розв’язанні проблем, які постають перед державою і суспільством, а також напрямам необхідного удосконалення діяльності НАНУ.

І в минулому 2018 році, і нині однією з пріоритетних для НАНУ є тематика оборонної спрямованості й насамперед — виконання цільової науково-технічної програми «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави».
Зараз Національною академією наук спільно з Воєнно-науковою радою Збройних Сил України підготовлено переліки наукових досліджень і розробок установ НАНУ, які пропонується включити до державного оборонного замовлення на 2019–2021 роки.
У звіті, текст якого отримали учасники сесії Загальних зборів НАНУ, зазначено: «Цілком зрозуміло, що досягти істотних результатів у зміцненні обороноздатності держави, підвищенні технологічного рівня оборонних підприємств можливо лише за умови проведення відповідних цілеспрямованих фундаментальних досліджень на замовлення держави.
Але це не може бути справою тільки Академії: для ефективного спрямування вітчизняного наукового потенціалу в оборонну сферу потрібні в першу чергу виважені кроки з боку владних структур. На наш погляд, настав час повернутися й до питання щодо створення при уряді Комісії з оборонно-промислового комплексу України».
Зазначимо, що на Загальних зборах НАНУ в обговоренні звітної доповіді взяли участь як учені з академічних установ, так і виробничники — керівники провідних підприємств різних галузей промисловості, які плідно співробітничають із науковцями.
Зокрема, генеральний директор акціонерного товариства «Турбоатом» (Харків) Віктор Суботін говорив про народжені у творчій співпраці технічні й технологічні новації у виготовленні турбін різної потужності для атомної, теплової та гідроенергетики.
Президент державного підприємства «Антонов» Олександр Донець розповів про співробітництво з ученими різних академічних інститутів щодо створення вітчизняних аналогів багатьох комплектуючих, котрі для літаків різних типів мають замінити ті, які раніше імпортувалися з Росії.
А генеральний директор науково-виробничого об’єднання «Павлоградський хімічний завод», що у Дніпропетровській області, член-кореспондент НАНУ Леонід Шиман зосередив свій виступ на кооперації з академічними установами для вирішення актуальних питань у галузі техніки і технології створення різних матеріалів спецхімії.
Вони необхідні для забезпечення потреб Збройних Сил України в боєприпасах для артилерійських та ракетних озброєнь і вибухових речовинах українського виробництва, оскільки раніше — до 2014 року — переважна більшість їхніх компонентів постачалися з Російської Федерації.
У своєму виступі на сесії академік НАНУ Володимир Семиноженко торкнувся не лише різних аспектів багатогранної діяльності очолюваного ним Північно-Східного наукового центру (який охоплює близько 100 наукових установ різного підпорядкування, розташованих на територіях Харківської, Полтавської та Сумської областей), але й зупинився на актуальних проблемах.
На превеликий жаль, із ними останнім часом неодноразово стикалася Національна академія наук України — й уся вітчизняна наука — через деякі псевдореформаторські потуги, які ініціювалися певними силами на різних владних поверхах.
Ішлося про намагання під прапором нібито реформ ліквідувати галузеві академії і про спроби тишком-нишком (через нову редакцію Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність») ліквідувати традиційну самоврядність НАНУ й тим чи іншим чином підпорядкувати її Міністерству освіти і науки.
І про прагнення позбавити академічні установи НАНУ їхньої дослідно-виробничої бази, і про знецінення зарплат науковців тощо. Наголосивши на тому, як важко боротися з наслідками, академік Семиноженко закликав колег-учених: «Час перейти від оборони до наступу».
...Щодо перспектив подальшої діяльності НАНУ, то варто нагадати тут деякі позиції зі звітної доповіді академіка Бориса Патона, який говорив про необхідність чітко визначити пріоритетні науково-технічні напрями і напрями інноваційної діяльності Академії.
Він, зокрема, наголосив: «Визначення таких пріоритетів стримується відсутністю й досі державної стратегії розвитку науки, технологій та інноваційної діяльності. Підкреслюю — йдеться саме про єдину стратегію, а не про окремі розрізнені документи.
І дуже важливо, щоб така державна стратегія була узгоджена з урядовими стратегічними документами щодо напрямів економічного розвитку, промислової політики щодо».
Борис Патон торкнувся і кадрових питань у діяльності НАНУ. Зокрема, він зауважив, що посиленої уваги потребує створення необхідних умов для кар’єрного зростання молодих науковців (їхня чисельність в Академії скорочується вже п’ятий рік поспіль).
Також президент НАНУ сказав, що, на жаль, доводиться констатувати продовження погіршення кадрового забезпечення Академії майже за всіма основними показниками.
Підбиваючи підсумки реалізації першого п’ятирічного етапу (2014–2018) Концепції розвитку НАНУ на 2014–2023 роки, академік Патон зазначив, що не всі передбачені заходи було виконано якісно, в повному обсязі та у визначені строки, що пов’язано передусім із хронічним недофінансуванням Академії та недостатнім рівнем підтримки її діяльності з боку держави.
Водночас президент НАНУ наголосив і на такому принципово важливому здобутку від реалізації згаданої Концепції — підтвердженні новим Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність» статусу Національної академії наук як вищої наукової організації України.
Академік Борис Патон особливо підкреслив необхідність усіма засобами сприяти утвердженню суспільної думки щодо важливості науки для вирішення сучасних проблем нашої країни й щодо вагомої ролі, яку відіграють у цьому вітчизняні вчені, — й оптимістично зазначив: «Будемо сподіватися, що така суспільна думка вплине на державну політику».
...На жаль, високопосадовці нашої держави не дуже вшанували своєю присутністю таку пересічну подію, як річна сесія Загальних зборів Національної академії наук України. Зокрема, вітання Голови Верховної Ради Андрія Парубія зачитав один із його радників.
А від виконавчої гілки влади (включно з урядом) з трибуни сесії виступив заступник міністра освіти і науки Максим Стріха. Ані Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, ані профільний віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, ані міністр МОН Лілія Гриневич не знайшли часу на присутність на Загальних зборах НАНУ. Може, їм узагалі не до проблем і потреб вітчизняної науки?

 

Післямова до річної сесії Загальних зборів Національної академії наук України
Завтра, 18 травня, в Україні відзначатиметься День науки. До цього свята зазвичай приурочується демонстрація не тільки досягнень вітчизняних учених та їхніх перспектив, але й констатація наявності проблем, які заважають повсякденному дослідницькому пошуку.
Подаємо до уваги читачів нашого тижневика оглядово-аналітичну узагальнюючу післямову до нещодавньої річної сесії Загальних зборів Національної академії наук України, на якій був присутній кореспондент «Демократичної України».

Вадим ФЕЛЬДМАН

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».