Довелося місцевим активістам «Просвіти» ходити з простягнутою рукою й просити грошей на увічнення гетьмана. Зібрали тоді полтавці 1,3 млн грн пожертв. Цього вистачило для того, щоб на художньовиробничому комбінаті столиці «Художник» замовити понад триметрову бронзову фігуру Мазепи.
Створили її скульптори Микола Білик, його син Назар Білик і архітектор Віктор Шевченко. Спочатку планувалося, що пам’ятник гетьману відкриють у Полтаві 27 червня 2009 року — в день святкування 300річчя Полтавської битви. А встановити його на Соборній площі поблизу СвятоУспенського кафедрального собору.
Проте незадовго до цього міська влада ввела мораторій на будівельні роботи на цьому місці. Мотивували тоді таке рішення в міськраді тим, що турбуються про збереження політичної стабільності в обласному центрі під час відзначення 300річчя Полтавської баталії.
«Спорудження пам’ятника в цей час стане поштовхом для того, щоб у Полтаві провести другу Полтавську битву. Сюди можуть приїхати радикально налаштовані росіяни, українці чи ще хтось. Пам’ятник необхідно ставити або зараз — до відзначення 300ліття Полтавської битви, або згодом», — мотивував відмову виділити місце під пам’ятник тодішній міський голова Андрій Матковський.
Усі спроби патріотично налаштованих активістів напоумити міську владу та підняти полтавців на захист пам’яті Мазепи успіху не мали. Жителі міста, де 1709 року під час Північної війни вирішувалася доля російської держави, поставилися доволі інертно до ідеї встановлення в місті пам’ятника українському гетьману.
У Полтавській міськраді це пояснили даними своїх соціологічних досліджень, які, якщо вірити чиновникам, показали, що більшість опитаних полтавців виступали проти того, щоб в їхньому місті з’явився пам’ятник Мазепі, який у найвідповідальніший час Полтавської битви зрадив російському царю Петру Першому.
На той час бронзову фігуру Мазепи на художньому комбінаті вже виготовили. Але через брак деякої суми грошей, які необхідно було сплатити для остаточного розрахунку комбінатом, пам’ятник залишався там на задвірках, де припадав пилом майже шість років. Тамтешні «металісти» за цей час навіть зуміли вкрасти із сюртука Мазепи бронзового ґудзика розміром з чайне блюдце. А полтавська влада між тим добро на встановлення пам’ятника так і не давала...
Не поспішала міська рада з прийняттям рішення про встановлення вже виготовленого пам’ятника і за каденції нинішнього очільника Полтави Олександра Мамая. Під час свого першого п’ятирічного керування містом він так і не спромігся визначитися з долею пам’ятника. Так само не зайняла належного місця доля пам’ятника в планах градоначальника і після останніх виборів, за результатами яких він знову очолив обласний центр. Питання про встановлення пам’ятника активісти «Просвіти» кілька разів намагалися винести на сесії міськради, але безрезультатно.
І лише в лютому 2016 року за ініціативи депутатів міськради від «Свободи» рішення про встановлення пам’ятника Мазепі вирішили позитивно. Перед тим пам’ятник навіть привозили до Полтави і два дні демонстрували бронзову фігуру гетьмана, яка стояла на кузові вантажівки. Потім пам’ятник знову відвезли до столиці на зберігання.
Після оперативного вирішення всіх формальностей, пов’язаних із технічною стороною встановлення пам’ятника поблизу СвятоУспенського кафедрального собору, дуже швидко там повстав гранітний постамент, на який установили бронзову фігуру гетьмана.
Спочатку відкриття пам’ятника запланували на 5 травня. Але за день до знаменної дати час відкриття перенесли на 7 травня через зміну робочого графіка Президента України Петра Порошенка, який мав прибути до Полтави, щоб узяти участь у церемонії відкриття пам’ятника.
Затримка з відкриттям дечого коштувала: уночі 4 травня пам’ятник спробували підірвати. Близько трьох годин ночі, як показали свідки, невідомі кинули вибухівку, яка поцілила у верхню частину постаменту. Серйозної шкоди вибух пам’ятнику не завдав — відколовся від постаменту невеликий шматочок граніту та обгоріло покривало, яким було вкрито партик. Але правоохоронці зробили висновки і взяли пам’ятник під цілодобову охорону.
На церемонію відкриття пам’ятника, що дуже ускладнили заходи безпеки, пов’язані з приїздом президента, прийшли сотні полтавців. Чимало людей приїхали з районів області і навіть інших міст України. Відкривав пам’ятник Президент України П. Порошенко разом із Патріархом Київським і РусиУкраїни Філаретом. У своїй промові очільник держави нагадав полтавцям, що Мазепа «22 роки міцною рукою тримав булаву і поклав край сумнозвісній руїні». Також Порошенко зазначив, що Російська імперія всіляко намагалася очорнити образ славетного українця, але це не завадило Мазепі стати справжнім символом українського спротиву Росії. А «жалюгідну спробу» підірвати скульптуру П. Порошенко назвав останньою конвульсією п’ятої колони Полтавщини.
«Сьогодні, нарешті, ми відкриваємо пам’ятник видатному державному діячеві, талановитому дипломату, меценату, просвітителю Івану Степановичу Мазепі, — сказав Президент. — І відкриваємо його саме тут, у Полтаві. І це подія загальнонаціонального значення! І я вітаю з цим всіх співвітчизників, усе світове українство! Нарешті ми цього дочекалися!»
Коли обговорюють установлення пам’ятника Мазепі, часто проводять історичні паралелі з відкриттям у Полтаві в 1903 році пам’ятника класику української літератури І. П. Котляревському. На пам’ятник письменнику, який жив і творив у місті на Ворсклі, гроші збирали всією полтавською громадою. Так сталося і з пам’ятником І. Мазепі. Його так само споруджено на пожертви українців. Полтавські просвітяни опублікували список тих, хто вніс найбільші пожертви на спорудження пам’ятника гетьману.
Одним із головних спонсорів назвали голову Полтавської ОДА Валерія Головка та колишнього президента України Віктора Ющенка, які пожертвували 320 і 250 тисяч гривень відповідно. Окрім того, до збору коштів долучилися й українські артисти, журналісти, політики — Олег Скрипка, Сашко Положинський, брати Капранови, Оксана Білозір, Ольга Герасим’юк, Арсеній Яценюк, Тарас Кутовий, Роман Зварич, Ірина Геращенко та багато інших. Як відомих державних діячів та політиків, так і простих українців, котрі хотіли, щоб в Україні нарешті віддали данину пошани гетьману І. Мазепі.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава