Незабаром його довели до вищого керівного складу Міноборони, а Генштаб ЗС СРСР визначив точний час перетину кордону — 15:00 25 грудня 1979 року.
Проте «дружні» афганці не зрозуміли благородних намірів Кремля: тільки-но перші підрозділи Радянської армії пересікли кордон, як їх обстріляли!
15 лютого 1989 року «інтернаціональна допомога» СРСР «братній країні» завершилася. На тій неоголошеній війні склали свої молоді голови 13833 офіцерів, прапорщиків, сержантів і рядових 40-ї армії, яка була кістяком Обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані.
Окрім них, загинули 585 співробітників КДБ, 29 працівників МВС, а також 180 військових радників і перекладачів.
З понад 900 тисяч осіб, котрі пройшли через афганську війну, 200153 особи були удостоєні державних нагород, у тому числі 10955 — посмертно.
Станом на 15 лютого 1989 року 316 військовослужбовців вважалися пропалими безвісти, а 39 перебували у повстанців як військовополонені.
Через афганське пекло пройшли понад 160 тисяч українців. Не повернулись із нього до рідних домівок 3280, 8 тисяч дістали поранення, а понад 3,5 тисячі стали інвалідами. Без синівської підтримки залишилися 1982 батька і 2729 матерів, овдовіли і осиротіли 505 жінок і 711 дітей.
За мужність і героїзм, проявлені в боях, понад 40 тисяч українців були нагороджені орденами і медалями, а 11 удостоєні звання Героя Радянського Союзу — найвищої відзнаки СРСР.
Якщо ж говорити про фінансове забарвлення, то війна ця коштувала, як мінімум, 70 мільярдів американських доларів. Що стосується втрат у техніці, під час ведення війни Радянська армія втратила 114 літаків, 332 вертольоти, 147 танків, 1314 бронетранспортерів і бойових машин піхоти, понад 11 тисяч автомобілів.
Сергій ЗЯТЬЄВ
